Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Про крила. (ретроспективний огляд)

25 апреля´07 11:59 Просмотров: 612 Комментариев: 2
Київ. За годину львівський поїзд. Черрі Мен. Ох....
Так вже бувало не раз. Я вже добре знаю це відчуття. Коли мені раптом незаплановано виростають крила.
“Був день як день, і раптом – непорядок: куфайку з-під лопаток як ножем прошило....” (с) Нарешті, знову вони. Пір‘їнка до пір‘їнки. Летіти, швидше вгору! Я так чекаю на них, і завжди готова до їх появи. Він – не завжди.
В нього знову обличчя здивоване, спантеличене, скомкане, як листок паперу. Я вже подумки не з ним, очима давно в небі, а він....
Не готовий, не відпускає, грубо намагається бути сильнішим. Як у страшному сні, хочеться вириватися, пручатися і відбиватися. Дригати ногами, скинути з них балласт. Швидше вгору, швидше. “Відправляється фірмовий поїзд сполученням....” Швидше, швидше....

Я люблю Черрі Мена. Я намагаюся відпускати його, коли і в нього ростуть крила, і навіть тоді, коли він мені і справді дуже сильно потрібен. Я справді намагаюся, хоч і не завше виходить. А колись я так само, як і він, не розуміла нічого про крила. Я готова і сама спуститися заради нього на землю, але....
Але ж тоді, коли йому справді це потрібно.... Це ж логічно, ага?
Пожаловаться
Комментариев (2)
Отсортировать по дате Вниз
charodijka    10.05.2007, 18:04
Оценка:  0
charodijka
who is cherry man?duzhe cikavo znaty!!!!!!!!!!bagato pro njogo na4ytalasj)
Пустельник_    10.05.2007, 18:04
Оценка:  0
Пустельник_
Вивішу фотку))) Тільки розгребусь із сесією і повикидаю звітування про Петербург......)))

Ми насправді одне ціле. Хоча зовні здається, що дві різні людини)) Тому його тут так багато.....)))
Реклама
Реклама