Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Про чистоту. (проблемний репортаж)

25 апреля´07 12:01 Просмотров: 1200 Комментариев: 2
Найперше, що вразило: дуже чиста країна. Якесь усе нелюдське: тоненьке, незаталапане, нове, наче іграшкове. Наче люди там не живуть!
В кожному камінчику відчувається якесь неукраїнське ставлення до того, що оточує, до свого міста, до вулиць, до історії. Жодного папірця на старовинній бруківці. Жодної ручки чи таблички, привареної намертво чи прикрученої дротом – абияк, лише б ніхто, як би не старався, не зміг зламати. Сотні унікальних будинків 18, 19, а то й раніших століть – і всі мають свіжий, але коректний пісочний колір. Жоден із них не стоїть облуплений, напіврозвалений або в будівельних лісах, і жоден з них не пофарбований у дурнуватий рожевий, нахабний зелений чи сучасний білий.

- Даріуше, скажіть будь ласка, мене вельми цікавить.... А у вас в країні пишуть на парканах? Знаєте, хулігани часом пишуть?
- Спрей? Граффіті? Так, малюють картини. Пишуть непристойні слова.
- Дивно, я жодного разу не бачила....
- Ще побачите!
- А перед виборами? Про політиків?
- Ні. На останніх виборах уже нічого не писали.
- Пшемишль – дуже чисте місто. Ми всі просто вражені. Мабуть, ви дуже дбаєте про нього.
- Та що ви, можна і чистіше....

Можна багато думати, чому так. Чому українці сруть прямо собі на голову, руйнують Київську фортецю і будують натомість бізнес-центри, ламають деревця та не прибирають з вулиць своїх п‘яних. Пострадянське? Банально, але факт. Для них там, за кордоном, місто, країна, ліс – це їхній дім. Стільчик у кафе, громадський туалет, дерево в парку – вони ставляться до цього так, ніби це стоїть у них вдома. А вдома у себе не сруть навіть українці - у своїх власних будинках, що сяють євроремонтом посеред зруйнованих сіл та запилених доріг.
Ми звикли, що все, що у нас є, дано нам десь зверху - від якихось людей, які не є частиною нас, і яких ми за це ненавидімо. Які сидять там-там-там, нагорі, і мають набагато більше, ніж дають нам. Ми можемо ненавидіти цих людей як хочемо, бо вони все одно даватимуть нам усе, без чого нам не прожити – хоч якось, але даватимуть. Ми можемо з ненависті попсувати усе, що вони нам дали – нічого, ми не пропадемо, а вони там почухаються й дадуть інше таке саме. Якщо вони спробують змусити нас робити це все самим – фіг вам! Ми маємо повне право казати їм “фіг вам”, адже ми ненавидимо їх. Ми ще довго валятимемось і чекатимемо, коли з неба на нас звалиться все необхідне. Наші шлунки бурчатимуть з голодухи, наші “хати з краю” потонуть в лайні та порожніх етикетках, а ми все чекатимемо й чекатимемо......

Я три дні ледве стримувалась, щоб не приліпити десь жуйку чи не кинути папірець – тихенько, ніхто ж не побачить. Стрималася. Може, хоч мої діти перестануть чекати великодержавної шари зі щирого українського неба.
Пожаловаться
Комментариев (2)
Отсортировать по дате Вниз
Ксю_osa    25.04.2007, 12:13
Оценка:  0
Ксю_osa
:05: Система штафов - порядка будет больше.А чтобы в целом народе укрепилось стремление и привычка к чистоте нужен комплекс мер :06:
Пустельник_    25.04.2007, 12:13
Оценка:  0
Пустельник_
Швидше питання ментальності. Наші люди навіть зі штрафів зроблять цирк на дроті. Пам"ятаєш, як було з реформою в ДАЇ, коли водіїв за порушення відразу тягли в суд??? Тіпа це було для того, щоб зменшити хабарництво серед ментів, але хабарництво, як не дивно, збільшилося.....)))))))
Реклама
Реклама