Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Спроба есе з реального життя.

16 мая´07 17:27 Просмотров: 548 Комментариев: 0
Вона любила приходити до Нього, бо любила краєвид з Його вікна. За вікном була дорога, заповнена корками і старими тролейбусами. Тож Вона вмощувалась на Його підвіконні, де Її молодому дужому тілу бракувало простору. Її профіль заливало полуденне сонце, а волосся виблискувало червоним золотом.
У такі миті Він міг роздивлятись Її безсоромно і владно. Вона перебувала на Його території і Він мав на це право. Його погляд подорожував по залитому сонцем обличчю, зупинявся на втомлених колах під очима. Ах, ця моніторна хвороба... Вона колись уб'є Тебе, дівчино. У відповідь – недовірлива посмішка.
Він хотів Її шалено під час тривалої розлуки, а коли Вона була тут, на відстані витягнутої руки, Його огортав дивовижний спокій, здавалось, що це природньо і навіки.
Чому Ти приходиш сюди, чому сієш сумніви в моєму зачерствілому серці? Чому дивишся на мене так, що моєму стокілограмовому тілу хочеться зменшитись і взагалі розчинитись в тлінному повітрі моєї келії?
Він тулився неголеною щокою до прохолодної стіни... Там, за тонким прошарком гіпсокартону – Вона.
Я ловив Твій слід в закутках глобальної мережі, я шукав Твій запах у міських книгарнях. Я не знаходив Тебе. Ти сама з'являлась зненацька у снах моїх за кілька секунд до пробудження. Ти знову була на моїй території і я міг робити з Тобою усе, що заманеться. Але у моїх сновидіннях я чомусь ніколи Тебе не любив.
Він прокидався від моторошного звуку будильника і сонне тіло дружини, від якого віяло домашнім теплом, здавалось до болю зайвим у Його ліжку.
Вона запізнилась. Краєвид за вікном скучив за Її поглядом. Нарешті прийшла, вибачаючись, зашпортуючись у власній харизмі і пахнучи міцною кавою та цигарковим димом.
Я малював Тебе, ось поглянь. Дитяча радість...Можна Вас поцілувати? Не можна, моя маленька спокуслива упирице. Поцілувати сорокарічного дядька для Тебе заввиграшки, але дотик Твоїх губ знищить мене на клітинному рівні.
Іди працюй, я маю трохи важливих справ.
Притуляється неголеною щокою до холодної стіни. За тонким прошарком гіпсокартону - Вона...
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама
Реклама