Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Мне парень написал письмо,хотите узнать что в нем?

17 мая´07 20:06 Просмотров: 266 Комментариев: 1
Крила
Якби ти мала крила, то літала би щодня, дарувала радість іншим та змінювала людей, та, можливо, закохувала в себе, хоча і так закохалося в тебе дуже багато… якби ти мала крила, то, напевно, не тільки змогла б літати, ти би навчила цьому мистецтву інших! Ти би сміялася з невдач, але гордо та стійко наполягала на своєму, та казала ніжно “спробуй ще раз, тепер в тебе вже все вийде…”. Як то не дивно, але після таких слів ти вчила людей і люди вірили в себе, вони справді літали та літають досі. Можливо, хтось вже і забув про тебе, про ту, хто навчив літати, але викладач з тебе вищого класу - ця ж людина літає досі та не забуває те, що колись навчилася. Багато пишеш ти про людей, а цікаво, чи пишуть вони про тебе? Чи вчив тебе хтось літати та відверто сміятися. Адже ти смієшся з чужих помилок. Я вірю, що ти сама вмієш літати, хоча в тебе крил немає. Але ти віриш, що у кожного є крила, просто їх потрібно відчувати. Якщо ми не бачимо, то це не означає, що його не існує…
Ну ось, знову ти за своє. Знову йдеш вулицею міста, неначе летиш. І так кожного дня, з міста до міста, від людей до інших людей - знайомих, друзів, рідних… і зупиняєшся, знову поринаєш в роботу, ти знову звичайна людина. Сіра та "сумна".Ні, не асоціюю тебе з мишкою. Ти зовсім не мишка. Ти не можеш бути тихою - це не твоє, не можеш бути сірою, тому що колір в тебе інший. Ти ховаєш крила та стаєш “звичайною”, ти працюєш.
А колись ти малювала. Так, малювала, пам’ятаю твою першу картину. Гаряче сонце, що сідає за горизонт, бліде небо, яке десь далеко починає тьмяніти. Далі - ліс із замерзлим струмком, маленька хатинка, маленькі віконця, одним словом - пейзаж грудня. Та й взагалі, мені здається, - якби не грудень, то всього цього чудового не було б, чомусь ти завжди твориш у грудні, це досі залишається для мене загадкою!
Ось, ти вже абсолютно стомлена, в тебе навіть немає сил, щоб переодягтись, прийняти душ та лягти в ліжко. А ось ти вже закутала себе у вовняну ковдру, ти абсолютно розслаблена, хоча думки ще пронизують тебе разом з підсвідомістю, але ти вже спиш. Ну ось, знову ти берешся за своє наступного ранку, ти знову літаєш та усвідомлюєш, що щастя не в тому, як ти живеш, а щастя в тому, що є заради когось жити та літати разом з ними. Сьогодні в тебе був дивний день, ти чомусь не могла літати, і взагалі, не показувала своїх крил. Я відчуваю, що ти їх зняла, та кудись заховала. Тобі набридло літати самій…пообіцяла сама собі, що вдягнеш крила знову тоді, коли тебе хтось буде вчити літати…
Ми літаємо доти, доки вчимо літати когось іншого…

Пожаловаться
Комментариев (1)
Precission    19.12.2007, 00:57
Оценка:  0
Precission
Блять если честно, написано красиво,только вот паренек долбанул наверное и тя с кем-то попутал
Реклама
Реклама