Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Клуб Великих Невдах 

21 мая´07 16:17 Просмотров: 404 Комментариев: 4
Їх було небагато, але вони були абсолютно різні. Те, чим цікавився один, взагалі не цікавило інших- Від побутово-матеріальних до високо духовних інтересів. Вони були особливі кожен по-своєму: в когось була занадто розвинена чутливість, а в когось вона приховувалась під стальними гратами байдужості... В кожного були свої життєві проблеми, але інші про це не здогадувались. Навіть філософія життя у кожного була своя, можливо цілком протилежна...
Вони збиралися досить часто, але конче рідко їм було весело разом. Підіймаючи глибокі філософські теми, вони заплутували себе в лабіринтах нескінчених розмов, де кожен знаходив свій особистий вихід...
Вони не навчилися жити, перемиваючи один одному кісточки і мріючи про щасливе майбутнє, вони занурювались в себе і виймали звідти натягнену посмішку, вони по- дитячому вірили у вічне кохання, і в безтурботне життя. Вони жили в Своїх іллюзіях, знаходячи в собі якості геніальності, і їм було затишно існувати в Цьому світі.
Можливо їх об”єднувала любов до природи, пристрасть до пригод, шалені ідеї, але вони все-одно розмовляли різними мовами, хоч як би і не намагалися зрозуміти один одного...
Проте в них була спільна проблема- вони не приймали суспільство, і суспільство відповідало їм взаємністю. В кожного була на то своя причина, але результат зводився до одного- їх коло розширювалось, з”являлися нові „втікачі” від самихих себе.(від реальності). Але були серед них і просто туристи, які шукали нових пригод, і для розваги залучалися у „співдружність”.
Цікаво, що місце кожного з них вже настільки встановилося, що при відсутності когось атмосфера наповнювалась порожнечею, не вистачало повітря, щоб дихалось вільно...
Хоча ВІЛЬНО все-одно не дихалось... Наче камінь на душі забирав з собою кожен після наступної зустрічі- порожність, і безвихідність, недосказаність, і образа переповнювало їхні серця і вимагало відпочинку. Вони так і не навчилися прислухатися один до одного, наче страуси перед небезпекою занурючи голови в пісок, розбігаються у різних напрямках. Можливо кожний обіцяв собі „зав”язати”, але шалені проміні весняного сонця, і зелені кроні дерев знов і знов благали їх об”єднатись, і забувши всі образи зануритись в солодку прохолоду густого лісу....
Але це проблему все-одно не вирішує... ось і зараз вони так і стоять, повернуті спинами один до одного в очікуванні, що на потилиці з”являться очі...
Пожаловаться
Комментариев (4)
Отсортировать по дате Вниз
Еретик    27.05.2007, 13:20
Оценка:  0
Еретик
Все мае в житті глубокий сенс, і те що мі збираемось разом , може нас багато чого навчити , але треба вчитися і стремитися до іншого життя і взаемодіїї.
Еретик    27.05.2007, 13:17
Оценка:  0
Еретик
Містично і загадково написано . У мене інше сприйняття, не таке пісімістичне , інколи здаеться що розуміем друг-друга , а інколі що ні . У кожного свій вантаж стереотиапів, як і своя реальність.
Від самого себе не втікаю. Хочу зрозуміти друг-друга. Але цьому заважае те, що мало відкритості і довіри. Прагну до глибокого спілкування , але інші бояться. Хочу реальних дій, змін, але всім байдуже.
Геніальність не можливо заслужити , як і любов , це стан буття .
Прагну зруйнувати барьери, перейти на інший рівень взаеморозуміння. Нам треба всім змінитися
Black_square    22.05.2007, 14:03
Оценка:  0
Black_square
ти дуже образно і точно змалювала ситуацію. Дякую.
AliseAlise    21.05.2007, 16:32
Оценка:  0
AliseAlise
про кого це? і чим все це закінчилося?
Реклама
Реклама