Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Спека.

28 мая´07 20:24 Просмотров: 305 Комментариев: 0
Чи хтось помітив, як травень за мить став липнем???
Липень жене всіх у відпустку та кидає у прохолодне море. Травень – нагадує, що ти все ще вчишся в інституті, та вкладає на ліжко з підручником. І ще ніколи це не здавалося чимсь неприроднім – окрім цьогорічного травня, до якого запхав кінчик носа липень.

Від гарячих струменів повітря не рятує ні широко відкрите вікно, ні, навпаки, глухо закрите, ні навіть відкриті двері й жорстокий протяг.
Задовбавшись у хаті, повзу в гастроном. Без інтересу минаю м‘ясо, ковбасу, йогурти та солодощі, зупиняючись лише біля напоїв та морозива. Зате скуповую всі овочі та зелень у бабусь. Їх не так багато, і вони вже не бризкають – поливають свою городину із пляшок.
Жодної їжі у холодильнику – насамперед, тому що усе миттєво скисає і вкривається цвіллю, ніби стояло там щонайменше рік. Та й їсти просто неможливо – шлункові так само спекотно і в падло. Полиці напхані соками, молоком і холодним чаєм. Беру черговий капрізон, ніби таблетку.
Кожного разу, зробивши каву, ставлю чашку в каструлю з водою, в яку відколупую з морозилки лід. За 10 хвилин лід зникає, вода стає теплою, а кава лишається гарячою. Ще скалок льоду – і можна буде робити фраппе.

Нещадний липневий травню, що ти робиш з людьми?

В одній дитячій книжці розповідається, як під дією войовничої планети Марс та схожого на неї чаклунського червоного каменя люди в містечку починали сваритись, дратуватись і ненавидіти одне одного. А потворний лисий злодюга вночі поливав їх будинки хитрим алхімічним розчином, який робив дахи прозорими: щоб Марс діяв на них, коли вони сплять....
Можливо, вночі на Київ також дивиться червоним оком Марс. У мене, наприклад, вікна не зашторені. Але вдень тут лише сонце, любе весняне сонце-сонечко.

Тиждень не розмовляли з Черрі Меном. Ходили самотні, смутні, параноїчні, вигадуючи дедалі заплутаніші відповіді на банальне “whatsup”, кожен собі вибудовуючи теорії про наші стосунки з украпленням далекого історичного минулого, філософського сьогодення і фантастичного майбутнього, збирали в коробочку крамольні та руйнівні думки, без яких раніше обом прекрасно жилось. Думки про Черрі – як вірус-черв‘як: точать зсередини, самокопіюються зі швидкістю руху електронів, сповільнюють завантаження файлів. Майже унеможливлюють нормальну роботу, складання іспитів, усмішки та реагування на дотепи, харизматичне вирішення власних і чужих проблем....
Важко повірити, що після такого система може відновитися без переустановки. Та все ж система відновилася, бо ж це – я і Че.

“Розумієш, він зателефонував серед ночі п‘яний в пень, видавав підряд хамство за хамством, навіть не зреагував, коли я кинула трубку! Він взагалі не реагував, навіть не зрозумів, що зробив мені дуже боляче, йому було просто в падло це розуміти....”
Пухнаста наливала з пляшки холодного чаю. Її очі, що завжди нагадують божевільну білку, цього разу збожеволіли від струменів гарячого повітря.
“Це все спека. Вона і справді щось робить з людьми. Сашко на мене вчора образився через фігню якусь - cів, надувся. Питаю, що сталося, а він – нічого, нічого. Ну, я і собі надулась і мовчу. Просто в мене є звичка – купити щось, а потім повернути. Ну там, шоколадку купила і передумала її їсти, бо спека, вона ж розтане. А він почав впарювати мені, що це непристойно, так ніхто не робить, його це насправді дуже дратує......”
Нещадний липневий травню.... Що ти робиш з людьми???
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама
Популярные заметки