Хочу на море, Боже, як же я хочу на море!!!
Хочу вимкнути мобільний телефон, не підходити до компа і не вмикати інет!!! Не бачити недільки три Київ, власну квартиру, унівєр (хоч усе це я дуже люблю). Хочу багато плавати і пірнати в чистому морі, хочу дивитись на, всипане яскравими зорями, небо з набержної, і купатися вночі, хочу хлюпатись водою і спострерігати за медузами, будувати палаци з піску і збирати морські камінчики! Хочу засмагати і милуватися чайками, хочу бігати по гарячому піску і голосно сміятись (хоч останнє я і так роблю), хочу дивитись на усміхнених і нестомлених людей! Хочу гуляти вечорами по чужому місту і не знати новин (особливо політичних), не чути критики, неприємних слів. Хочу ходити пішки і не чути роздратовані крики пасажирів, чи водія маршрутки: "У мєня полмаршруткі льготніков, куда ви лєзітє дедушка", або "Перєдайтє сдачу 25 капєєк, німєдлєнна!" Хочу ... просто, страшенно ХОЧУ ВІДПОЧИТИ...
Так, відпочивати треба... Я тебе підтримую... Сам хочу втікти від всіх і всього...відпочити разом з гарними людьми. Як цього іноді хочеться... Але цього разу я всетаки втечу з двома-трьома людьми від всіх... і всього......