Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

П'ятниця, 25.05.07

30 мая´07 9:21 Просмотров: 413 Комментариев: 18
Пишу. Просто. Про все на світі…

Просто ще раз відчути життя…
Через такий незначний, манюній, але такий довгий, повний різноманітних вражень, вечір…

Нарешті посидіти на лавці. З пивом, рибкою, сиром і маслинками…
Дозволити собі іще один відступ…
Поговорити відверто

Прийти і скинути одяг. Залізти під холодний душ і нарешті прибрати в кімнаті.
Знайти старі, протерті на сідницях джинси та дати їм нове життя у вигляді хатніх шортів)

Ввімкнути компа, шоб не працювати над сесією, а відпочити…

ОЕ…
Запис з концерту Глорія…
Пишу СМС Ромці і дякую за запис…

Перша частина – сльози.
Подив і відверта дяка.
Як кожна пісня може нести такий зміст?
Кожна є справжньою…
Енергетика. Шалена, драйвова, ніжна, огортаюча і сяюча…
Випромінення справжності.
Бачити, як люди в залі з першої пісні знаходяться на одній хвилі з музикантами…
Як все зливається і тече.
Дивно, навіть плівка це вловила!
Енергетика Вакарчука,
енергетика слів, голосу, музики та просто людини
І знову усвідомлення того, ЩО дає нам мова…
Дух молоді.
Повен зал облич, що сяють Любов’ю …
І моє….На дивані))) З прикутими до екрана круглими очима))))




Ти…зараз біля річки…Сидиш, підкладаючи сухі соснові гіллячки у багаття.

А Зайчик їде за місто.



Пишу СМС вам обом. Тобі навіть вірші.

Так добре…
Чомусь, як тільки дорога людина кудись їде з нашого поля зору, хочеться ще більше віддати їй доброго, чистого, хорошого?
Мабуть, своєрідний оберіг на дорогу

Випити відро мінералки і бухнутися в ліжко, зверху ковдри. Треба її сховати.
Спекотно…
Пожаловаться
Комментариев (18)
Отсортировать по дате Вниз
Белые_лепестки*    10.06.2007, 00:49
Оценка:  0
Белые_лепестки*
мне стало нежно от твоих строк :1: :01: :4:
дышать    10.06.2007, 00:49
Оценка:  0
дышать
это хорошо)
значит мы на одной волне))
УльтаЛиа    31.05.2007, 13:27
Оценка:  0
УльтаЛиа
:01: :4:
дышать    31.05.2007, 13:27
Оценка:  0
дышать
;)
Allima    31.05.2007, 10:15
Оценка:  0
Allima
не не всёзнаю, может и к радости :01:
и попа в клеточку єто ещё не предел :02:
:4:
дышать    31.05.2007, 10:15
Оценка:  0
дышать
:)))))))))))))))))))))))))))))) ))))
БезНика    30.05.2007, 21:31
Оценка:  0
БезНика
Пиши, не забувай.
Підпис. Вова зі Львова
дышать    30.05.2007, 21:31
Оценка:  0
дышать
пишу. Не забуваю))
БезНика    30.05.2007, 21:29
Оценка:  0
БезНика
Просто...
Якби все було просто, тоді б ми жили щасливо.
А може щастя не в простоті, а в тому що все складно, і долаючи ці складності ми радіємо, а раз радіємо, значить живемо, значить вклали в життя маленький кусочок щастя.
Хоча... Я не знаю...
Знаю одне, що відро мінералки випити ой як не просто :02:
Тоді не так живіт трісне від кількості рідини, а є загроза полетіти в космос від газ-бульки))) :09: :01: :05:
дышать    30.05.2007, 21:29
Оценка:  0
дышать
просто або складно - то все в голові...
іноді нам потрібні складнощі, іноді - потрібна пауза, іноді - радість.

А про відро)))))
То творче перебільшення))
Але твоя уява мені подобається))
Мінералки було випито за день багацько))
Стеля ціла, живіт теж)))
Allima    30.05.2007, 16:56
Оценка:  0
Allima
у меня тоже так бывает...
могу смотретьне навистное мне индийское кино и ревеееееееееееееееееть, как сумашедшая...
и сразу все отношения становятся особо ценными, а более близкие отношения безценными :01:)))))))))
дышать    30.05.2007, 16:56
Оценка:  0
дышать
та да)
и всё-то ты знаешь))))

А у Камишек на аватаре попа в клеточку)))) : Р
ЩасливийЛелека    30.05.2007, 10:03
Оценка:  0
ЩасливийЛелека
Я ж казав сподобається!

А казала: "Коли я його дивитись буду?!" :02: :62: :1: :4:
дышать    30.05.2007, 10:03
Оценка:  0
дышать
Дякую тобі....
*і далі по тексту ОЕ*)))
whatever_    30.05.2007, 09:49
Оценка:  0
whatever_
просто :4: :4: :4:
дышать    30.05.2007, 09:49
Оценка:  0
дышать
мурк)
Allima    30.05.2007, 09:31
Оценка:  0
Allima
блин, красиво и очень тонко написано...
по-этому тяжело...
я все переживаю это в себе...
пропускаю через себя каждую букву...
ммммммммммммммммммммммд а
дышать    30.05.2007, 09:31
Оценка:  0
дышать
у меня тогда был "плакательный" вечер...
радостоно-яжело-настальгический ...
Такое было впечатление, что смотрю на жизнь даже не то, что сбоку, а как будто уже совсем старая и вспоминаю молодость...
Бред?)))
Сумрак невозвратимых мгновений...
Просто светлая печаль.
Слёзы и так....хорошо)
Реклама
Реклама