Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

шмаркачі і шмаркачки

12 июня´07 0:44 Просмотров: 782 Комментариев: 9
ех...21-е сторіччя надворі...це пора інтернет-щоденників, ЖЖ та прочіх блогів...всі,кому заманеться, читають все,що у тебе в голові(якшо ти,звичайно пишеш те,що справді думаєш)...
А от як раніше було? Як виглядав щоденник?Він був зазвичай такий рожевенький,у твердій обкладинці,ми писали у таких щоденниках оминаючи і обгинаючи малюнки сейлор-мунів, покемонів, усіляких там квіточок...Писали найзаповітніші мрії і найпотаємніші бажання,найсекретніші свої думки і всім відомі істини,деякі навіть віршики складали...А ще пам"ятаєте, там були замочки,які запросто відкривалися ручкою чи будь-чим, і були від тих замків такі ключики із сердечками...І найцікавіше,що ми вірили в те,що ключики врятують нас від сестер,братів і друзів,які воліли прочитати "Маша+Пєтічка=любов з першого класу і до смерті"... Але ключики нас не завжди рятували і тоді Пєтічка дізнавався про наше таємне кохання...А ми червоніли...Пам"ятаєте?
Хто не вів такий щоденник?Хто не казав,що це повний брєд,перечитувавши це все через деякий час? Хто, воліючи щоб ніхто ( не дай боже!) не зазирнув до чудо-рожевої-книги, носив щоденник у школу?Хто з нас не вихвалявся у власній книзі про те,що "Пєтічка мене сьогодні пригостив цукеркою!!!" ? Хто не малював смішні малюночки типу: рожеві поні на блакитних хмарках, коряво накаляканий супер-воїн із смішним щитом і мечем, дівчатка із видовженими обличчами, із густою чьолочкою, у різних красивих платтячках, на підборах...
Хто не описував у своєму романі смак перемоги ?тої солодкої перемоги?Перемоги над хлопцями-шмаркачами у кєпси?Перемоги у грі "у кого найстильніша барбі-тітка", "кому вже купили Кєна?", "а хто зможе залізти он на те дерево?", "хто зробить так,щоб футбольний м"яч хлопців не заважав грати у дочкі-матєрі?", "хто за перерву більше всіх йо-йо туди-сюди покидає"....?
дитинство втікло від нас,на жаль, але ,на щастя, у нас лишилися спогади...ностальгія...аж в дитсадок заходілося,у перший клас,але туди дорога закрита,зара заплачу...)
Якшо ви хоч раз посміхнулися і згадали себе,прочитавши цей текст, у вас,мабуть,було веселе дитинство.А зараз,ми все так же,як діти ведемо щоденнички,тільки вже в он-лайн режимі...
Пожаловаться
Комментариев (9)
Отсортировать по дате Вниз
annie_miller    22.06.2007, 00:51
Оценка:  0
annie_miller
йой,блін,нашла шо вспомніть...нє...кстаті не писала...хм...чи писала....вродє нє...та мало лі шго...дурна була,мала)
annie_miller    21.06.2007, 10:27
Оценка:  0
annie_miller
ох....люба моя Жирафко)))чесно кажучи....скучила за твоєю писаниною))))))дуже-дуже...сиджу тут...а душу роздирає позитив))))))))))
цiлком_хвора    21.06.2007, 10:27
Оценка:  0
цiлком_хвора
шо, згадала свій рожевий днєвнічок?)))
до речі, із цікавості хочу спитати,а ти в своєму днєвнічку про Марка і твою шалену любов до нього писала?)))) бугога)))
Пустельник_    13.06.2007, 12:23
Оценка:  0
Пустельник_
ВОНО не має жодного стосунку до закоханості. ВОНО - завжди як робота. ВОНО як життя. А закоханість завжди заважає жити....))))

Ніколи не пробувала стати лесбіянкою:05: Хоча, Марія Шерифович мене пре як співачка))))
цiлком_хвора    13.06.2007, 12:23
Оценка:  0
цiлком_хвора
закоханість не заважає жити,закоханість іноді спонукає тебе до дій...Можливо,закоханість заважає вчити алгебру,зате у тебе завжди супер-файний настрій і ніколи не буває нудно...А це напевно важливіше ніж алгебра...))
ВОНО не як життя, ВОНО- це і є життя у певному розумінні...)
Легко казати,коли ВОНО ще не знайшло тебе, а от коли знайде,ти інакше заговориш)
Пустельник_    13.06.2007, 09:41
Оценка:  0
Пустельник_
Перше.... А я їх і не порахую, скільки їх було, любила я це діло)) Перше було в 5 рочків і тривало аж до 3 класу. Хороший хлопець, зара в Миколаєві вчиться в пєдині на історичному, копає десь на розкопках. Але те все жорстоко закінчилося, як для того віку.
Я не сміюся. Навпаки, щоразу було дуже сумно і боляче. Нарешті зрозуміла, що ці тварини просто не варті, жодна з них..... :93:
цiлком_хвора    13.06.2007, 09:41
Оценка:  0
цiлком_хвора
так...тварин чимало...але ж одного разу ВОНО до тебе прийде і ніхто не знає коли це станеться...але станеться...мабуть,після купи розчарувань,може навіть після спроб стати лизбіянкою, після розбивання об стіну свого телефону... ВОНО тоді прийде...а поки ВОНО до тебе не спішить ти набирайся досвіду)
Пустельник_    12.06.2007, 11:32
Оценка:  0
Пустельник_
Блін, оце ти нагадала! Школа, сьомий клас, і зелений зошиток з твердою обкладинкою, папа з роботи приніс... Макс, тренер з танців, красень, йому 25.... Зітханнячка на 5 сторінок, і вірші, вірші......
Я більше не вмію закохуватись. В 20 років ще можна, а я не вмію. А була ж така мала......

:4: :4: :4:
цiлком_хвора    12.06.2007, 11:32
Оценка:  0
цiлком_хвора
ти зара не смієшся над собою коли згадуєш перше коханнячко?чи ти ще досі його пам"ятаєш і думаєш про нього?
а взагалі перше кохання,коли у малеееесенькому серці дурнесенької дитини шось шкребеться, запам"ятається на все життя...)
Реклама
Популярные заметки