Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

фор френд...И СОФФсем не грусно....Не разФе чуть-чуть

13 июня´07 13:54 Просмотров: 538 Комментариев: 3


Є люди яких не можна забути…Як не намагаєшся.… Все марно, бо навіть силуети звичайних перехожих нагадуватимуть того хто завжди залишається у твоєму серці... Того з ким розділяють сотні кілометрів... Десятки раз кажемо, кричимо що є сил, що почуттів більше немає, але все одно серед натовпу шукаємо знайомі очі... Чекаємо на чудо, як діти віримо в диво, яке станеться...Просто потрібно дуже сильно вірити і чекати не зважаючи ні на що... Все мине... Це все робить нас лише сильнішими... Лише не потрібно ховатись під маскою байдужості, егоїзму, цинізму, бо обманюємо не когось, а самих себе... Який сенс від усмішки на обличчі, від десятків прихильників, які обіцяють що покладуть до ніг цілий світ, якщо це все не щиро, награно, банально? Жорстоко обманювати себе...
Егоїзм... Як важко зробити крок назустріч першими, забути про дрібязкові сварки, про даремно сказані слова, інколи просто подзвонити, чи відповісти на повідомлення...Адже все не дарма...Почуття не повинні вмирати...Найлегше це просто піти, нічого не сказавши, просто втекти від проблем, втекти від самого себе, вдавати що все кардинально змінюється, що все буде просто супер, гламурно, кайфово, усіяно дорогими стразами і кольровим пилом... Невже це і є те що так прагнугнуть? Світ не може бути таким холодним і нечуттєвим... Я вірю в дружбу, вірю в кохання, вірю в почуття... Вірю, що існує якась спорідненість душ, потаємна і незрозуміла їхня близькість, коли хочеться довірити людині і мрії і тривоги, заздалегіть знаючи, що тебе зрозуміють... Звісно якщо вони є, а не загубились серед метушливого натовпу нічних клубів, прем`єр нових фільмів і вічних шоппінгах, в світі нових ілюзій, де лише власна персона, для когось другого просто не залишається місця, бо власне єго знищує його як потенційних ворогів... Часто ми стрімко набираєм висоту, відриваємся від землі, але з тієї висоти польоту не бачимо тих простих і помітних речей, які нас оточують...проста підтримка, повага, дружба врешті решт... І інколи потрібно не лише брати, але й віддавати людям, які нас люблять, бодай соту частинку тих почуттів які дарують нам... Інакше, розсіюючись на пусте світло дуже скоро можна погаснути...і будуть тліти лише ледь помітні жаринки того величезного багаття яке було раніше...Не все залежить від нас, але багато чого можна змінити своїми вчинками... Можна підтримувати відносини роками, додавати в них все нових барв, відттінків, емоцій, переживань, бажань, прагнень, а можна знищити, все те, що будувалося роками за три хвилини... Здається так просто не давати пустих обіцянок, адже це так жорстоко, давати комусь надію, а потім забирати свої слова назад, або ще гірше просто мовчати, байдужо озираючись навкруги....


написала когда-то...вот...на свет вытянула)
Теги: любовь емоции
Пожаловаться
Комментариев (3)
Отсортировать по дате Вниз
Peter_Blood    27.06.2007, 23:22
Оценка:  0
Peter_Blood
Бітте шён! :01:
Peter_Blood    27.06.2007, 20:55
Оценка:  0
Peter_Blood
Дуже розумно... Я навіть сказав би - мудро... Заходь до мене в щоденник - там буде багато цікавих людей... Не треба залишати там десь коментарі, якщо вони не будуть йти від серця і душі - просто пройди по ссилкам...
:4: :4: :4: :4: :4: :4: :4:
Най тобі щастить!!!
Halichkathebest    27.06.2007, 20:55
Оценка:  0
Halichkathebest
thank you...)
Реклама
Реклама