Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Це життя...

26 июня´07 18:41 Просмотров: 300 Комментариев: 0
Завмерти, слухати, не дихать,
Зненацька думку перервать.
Тієї паузи безвихідь
Невдалим жартом рятувать...
Ліна Костенко

-Зараз поряд сидять дві зовсім чужі людини...
2 години розмови.. І я не скажу, що вона пуста й непотрібна. Потрібна, навіть дуже. Слова застрягли в горлі або й ще глибше. Сотні разів до цього я перебирала думки, сказати хотілось стільки всього, що, мабуть, помістилося б у п’ятитомник. І тут все обірвалося...
2 години сухих фраз...
- Бувай, я пішов.
- ... – кивок головою.
...............................................................................................................................
-Маленька моя... зовсім крихітна...
Море ніжності накриває з головою. Тобі холодно, але в цих обіймах стільки тепла й любові... І цілуєш, як в останній раз... бентежно, обережно, щоб не зруйнувати цю гармонію. Дотики по холодним щокам, рукам, волоссю...
У мене тремтять ноги.
Зупинити годинник часу і стояти отак, в дурмані вічності. І знати, що десь там… нам заздрять планети і таємничо посміхається місяць.
10 хвилин... а я прожила ціле життя. І нехай воно таке коротке і незриме. Нехай це не літо, а холодна ностальгічна весна... і в темряві видно лише блукаючі тіні людей... –
Воно.. це життя.. було тільки нашим – твоїм і моїм...



00:00
24 (25). 04. 2007 Кот
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама
Реклама