Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

… чи, може, знову не дотягнулась??...

26 июня´07 18:44 Просмотров: 290 Комментариев: 0
Майже північ. Надворі дощ. Спати не хочу. Треба ще дещо закінчити. Перебираю думки, намагаюсь їх посортувати. Та все якась дурня в голову лізе.
Приїхала до бабусі. Вийшла з машини. Підняла голову і завмерла. :-О Які то зорі! Ніби хтось розсипав дрібні шматочки кришталю… або діамантів. Вони так низько… ось тут… зовсім поряд.. прямо над головою. Загадуй безліч бажань і згортай мільйони зірок в оберемок. Так і зроблю! Підіймаю руку – не виходить, стаю навшпиньки – не дотягуюсь…
Рано прокидаюсь, сніданок, душ…все, як завжди. Макіяж, шмотки, прикраси… І не забуду чорні окуляри – як захист від цікавих поглядів. Ввічлива посмішка або ж сміх, сумне личко або навіть трагічне – дивлячись яку гру придумали вони цього разу. Спілкуюсь щодня з десятками людей по відпрацьованому шаблону. Інколи кимось цікавлюсь. – це, як світло на пустому нічному шосе. Світло, що відбивається в моїх очах. Нічого не помітила. Життя триває. Повторний блик. Яскравіший. Закоханість.. Любов. І кожен, хто це прочитає, вкладе свій зміст в ці поняття, тому нема сенсу зупинятися в деталях. Далі. Романтика, поцілунки, подарунки, пристрасть… І, здається, в усьому світі ми удвох. І цей місяць – тільки для нас. І ця краса – тільки наша…
І ось воно – те справжнє – бажане і викохане в мріях та снах… єдине, самотнє і неповторне… ловиш кожну мить, слово, крок. Жадібно карбуєш в своїй пам’яті, витрушуючи звідти непотрібне сміття.
Ніжишся в чаші насолоди… Аж раптом ……..
- Що сталося??
- Хм.. Мабуть, не те.. – Сльози…
«Підіймаю руку – не виходить, стаю навшпиньки – …»
- … напевно, знову не дотягнулась...

6. 05. 2007
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама
Реклама