Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Ещё один урывок

27 июня´07 23:54 Просмотров: 276 Комментариев: 0
Так, передчуття стару відьму не підвели. Тепер не було сенсу обманювати всіх, та в першу чергу самого себе, заперечуючи свої почуття до Ліз. Це дурниця, хоча ні, просто в цьому немає сенсу. Він її кохає... Зараз він це точно знає, відчуває. Проте, він це відчував і раніше, але не хотів цього визнавати. Дурень... Можливо краще б він цього і не усвідомлював, а ще краще щоб він взагалі не закохувався. Вона ж не лише не вільна, вона наречена, що відала серце своєму обранцю. Що ж, вона зробила правильний вибір: Джеймс славний малий, він гарна, хоробра, вірна людина, він її теж кохає... З ним вона буде щаслива, а зараз тільки це має значення - її щастя... Він бажає їй тільки кращого. Хоче, щоб посмішка не зникала з гарненького личка. Йому дуже подобається її посмішка. Є в ній щось особливе, вона така щира, така мила, тепла, аж серце тане... Він ніколи не забуде її, її посмішку, дзвінкий, приємний сміх... Те, як вона посміхалась йому... Дідько, що ж так пече у грудях? Адже все буде добре, у них все буде добре. І в нього і в неї. За друге він ладен віддати життя. Ні, ні, йому не можна кохати, йому треба забути це згубне почуття. Воно робить людей слабкими, неуважними, необережними, вони забувають про все на світі, а йому не можна розслаблятися. Від його кохання не буде добра нікому з них.
Якщо вона дізнається, то буде жаліти його і мучитись сама, а це йому аж ніяк непотрібно. Краще так, не порушуючи нічийого спокою. Вона ніколи не дізнається, ніколи, ніщо не буде тривожити її душі. Він зробить все, аби вона навіть подумати, здогадатися про те, що діється в нього на серці не могла...
А може він зможе її забути, викинути з голови... Його життя повне пригод, в ньому нема місця спогадам та жалю. Жалість за чимось минулим – доля тих, хто вважає себе мрійником і романтиком, та нічого не робить заради своєї мрії, і лише міркує, що можливо, колись він і міг здійснити своє бажання, але все і всі навколо йому завадили.. А на справді він і не намагався, а коли ти не хочеш робити щось і тільки те й вмієш, що жалітися, то увесь світ тобі заважає. Він завжди був сам, і зараз без неї обійдеться... Ба, та де ж він сам? В нього є вірний друг, вірний кінь, цікаве життя, свобода, а що ще треба? Хіба забути якесь дівчисько так вже й важко?
Хоча, кого він дурить? Хіба що знову самого себе. Ні він її не забуде. Навіть якщо він і захоче... Просто не зможе... Це дівча прикипіло йому до серця, і залишиться в ньому до кінця його днів.
Можливо, колись він ще зустрінеться з нею. Це було б диво, але все ж, чого на світі не буває. Вона відноситься до нього дуже добре, навіть дружньо, тож може при зустрічі згадає його, їх спільні пригоди. Можливо зустріне його так сам привітно, посміхаючись, як оце спілкується з ним зараз... Він знов загляне в її глибокі сяючі очі... Як би ж то так і було, про більше він і мріяти не може...
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама
Реклама