Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Літвечір

12 июля´07 18:53 Просмотров: 346 Комментариев: 0
Вчора я відвідала літвечір, який організував нью знайомий, учасник поетичної спільноти. Сама, звісно, я піти не наважилась, оскільки соромлюсь, тому взяла з собою мою подругу Настьону. Місце зустрічі було коло пам’ятника Б. Хмельницькому.
Ми з Настьоною підійшли до пам’ятника і бачимо там симпатичного блондина, оскільки я нікого з цієї спільноти раніше не бачила, то вирішила передзвонити Антону, організатору, з питанням «де ви». Дивимось на цього хлопця, але він не поспішає тягнутися до мобільного, і коли вже я в трубку почула «ми стоїмо коло пам’ятника з гітарами», стало зрозуміло, шо блондин не є учасником цієї спільноти…але байдуже.
Зібрав люд спільноти, чоловік 7, а він був дуже, скажімо, неоднорідний, всі відправились на БЖ, перед цим заправившись пивом)))
Прийшовши туди, усі сіли в коло біля груші, на якій, як виявилось, дуже смачні і ароматні плоди з голодухи)))після пива)))
Почали з пісень, продовжували віршами. Кожен зачитував шось зі свого. Якшо чесно, то спочатку я відчувала себе лайном, особливо, коли після того, як прочитала перший вірш. Глибока тиша. Інших критикували або культурно або словами «вибач, друг, але мені не подобається». Нє, ну звісно мені теж багато чого не сподобалось, але я мовчки все вислухала, ну, майже, мовчки, але то таке. Атмосфера була наче від репетирувана кілька разів, тому я, відчуваючи стільки пафосу, особливо у дєвачці, які сиділа поруч зі мною, але так впевнено зачитувала свої вірші. Найбільше мені сподобалось те, що прочитав Артем, здається. Чому саме? Можливо, не все в нього було ідеально, але було настільки відверто і щиро, що хотілось просто плакати над його словами «ради тебя я готов на низость»(здається, шось в такому дусі). Але я чомусь засоромилась попросити в нього тексти, тому довелось питати його номер телефону у Антона. Коли ми вже збирались додому з Настьоною, то почався дощ, і тільки ми встали і вже хотіли йти, як друг Антона, архітектор-замдиректор, як ми його назвали, зупинив Настю і поцілував в губи. Нууууу такого закінчення літвечора ми аж ніяк не очікували, до речі, шо ми там були найменші…Доволі з усього цього наржавшись, ми з Настьою пішли додому, навіть не попрощавшись ні з ким, за це я думала, мене більше не запросять туди))))
Наступний вечір в середу, куди мене вже запросив Артем, але мабуть тому, шо він нічого цього не бачив. Побачимо, шо воно буде, але туди я піду обовязково з моїм френдом Кирилом і ше візьму тексти м'ясо і одягнусь у відьму….хай подивуються))))) От така фігня, малята)))))
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама
Реклама