Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Кавалери

28 августа´04 0:27 Просмотров: 334 Комментариев: 1
Як уже ці кавалери запарили. Липнуть як мухи, струшувати не встигаю. І кожен думає, що він буде єдиний. А вони всі однакові, нудні, сірі й нецікаві. Має бути так, щоб при одному його вигляді серце тьохкало і кудись у п"яти втікало. Вони міняються. Одних я допускаю близько, інших тримаю на відстані. Але нема такого, який би знав, що мені дійсно потрібно, чого я хочу. Всім треба підказувати, керувати. Хочеться сильної плеча, щоб співати хотілося. Боже, зі скількома я гралася, а вони не помічали. Я випробовувала їх терпіння, гралася, а вони не бачили цього. Якби вони це розкусили і просто сказали, о, та ти прикалуєшся, то я б стала поважати їх більше. А то вони або скиглять (і це чоловіки!) або втікають. Слабаки блін. Як каже моя подружка, ізмєльчал мужик на Русі. І здавалося б, є вибір. А вибирати ні з чого. Думаю, може до колишнього хлопця повернутися. Але що це дасть? Усе буде як раніше, тим паче, що він на своїй роботі тепер днює і ночує....
Перевелися блін нормальні чоловіки. Якщо хтось, хто це прочитав, думає інакше (я тут до чоловіків звертаюсь), то мило моє тут десь є. Можете написати і переконати мене, що я помиляюсь
Пожаловаться
Комментариев (1)
Натура    30.08.2004, 21:46
Оценка:  0
Натура
Мысяця зо 3 тому назад я б обов\язково спробував тобі щось заперечити. Зараз просто не хочеться.
Як це не дивно - мені сподобалось.
Особливо це:
"А вони всі однакові, нудні, сірі й нецікаві"

Може просто всі такі... до того часу як ти захочеш щось побачити в інших...
Реклама