Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Людям на радість.Живопис Марії Примаченко.

12 августа´07 12:57 Просмотров: 32737 Комментариев: 18
Шануймося!!!
Я продовжую нашу БМ-ську серію "Славні дочки України".Останнім часом ви могли бачити роботу Сольки про Анну -королеву Франції

Ружа про княгиню Ольгу

моя робота --про художницю Катерину Білокур

Це далеко не вся наша слава і гордість.!!! А ми ще за наших славних мужів не бралися.))) Може хтось з БМ-ських хлопців теж до нас приєднається? Ми дуже мало знаємо про наших героїв і героїнь.!!! (((
align="left">
"Починалося все це так, - згадувала художниця. - Якось біля хати, над річкою на заквітчаному лузі пасла я гусей. На піску малювала всякі квіти, побачені мною. А потім помітила синюватий глей. Набрала його в пелену і розмалювала нашу хату...". Кожен приходив подивитися на цю дивину, зроблену руками дівчинки. Хвалили. Сусіди просили і їхні хати прикрасити. Дивувалися, радили вчитися
Народна художниця України, лауреат Державної премії України ім.. Т.Г. Шевченка Марія Приймаченко своєю творчістю відкрила оригінальну сторінку самобутнього мистецтва світової культури. Її виставки з великим успіхом експонувалися у Франції, Канаді, Польщі, Росії, Німеччині та багатьох інших країнах світу. У 1937 році на всесвітній виставці в Парижі Марія Приймаченко отримала золоту медаль, здивувавши своїми картинами мистецький світ...У всіх каталогах і статтях про цю подію згадують тим ,що сам Пікассо у захваті ахав і охав перед її роботами.
align="left">
Народилася Марія Оксентіївна 1908 року в селі Болотня на Київщині в сім'ї мистецьки обдарованих людей. Її батько бондарював, займався теслярством і різьбленням по дереву, майстрував дворові огорожі у вигляді давньослов'янських зображень. Бабуся фарбувала і розписувала писанки. Мати, була визнаною майстринею вишивання. Від неї і перейняла художниця вміння створювати той чарівний, характерний для українських майстринь орнамент, в якому, говорячи словами Гоголя "птахи виходять схожими на квіти, а квіти - на птахів"....
.Дитинство Марії було затьмарене страшною недугою - поліомієлітом. Це зробило її не по-дитячому серйозною й спостережливою, загострило слух і зір. Усі предмети, що оточували дівчинку, ставали учасниками живої захоплюючої гри, інколи - сумної, частіше - яскравої і святкової. Прихід до мистецтва був зумовлений одвічним селянським потягом до роботи. Через недугу, не маючи можливості працювати в полі, рано змушена усамітнюватися, майбутня майстриня, прагнучи приносити радість людям, свою енергію і працелюбність почала вкладати в мистецтво. Крізь усе її життя проходить невсипуща жага творення, неминуча для таланту потреба поділитися своїми відкриттями з людьми
align="left">
"Роблю сонячні квіти тому, що людей люблю, творю на радість, на щастя людям, щоб всі народи один одного любили, щоб жили вони, як квіти по всій землі..." - так говорила про себе самобутня художниця.
Провчившись в школі всього чотири класи, вона , мабуть, так би і згинула в безвістності, але в 30-х роках партія кинула клич--шукати народних самородків.Примаченко знайшли і рік вчили в Києві.Розказують, що її вчитель не пускав дівчину в зоопарк--боявся , що побачені там справжні леви і мавпи зашкодять звірям , які народжувались в фантазіях художниці.
Коли почалася війна Марія Приймаченко повернулася до рідного села, розділивши зі своїми односельчанами труднощі окупації і радість перемоги. Війна забрала в неї чоловіка, який так і не встиг побачити сина Федора, однак не зломила творчий дух майстрині.
Потім були довгі роки забуття. В 60-х про неї знову згадали --слідують знаки визнання --орден "Знак пошани", звання лауреата Шевченківської премії .
А про світове визнання свідчить те, що саме її робота красується на обкладинці "Всемирной Энциклопедии Наивного Искусства", де вона сама представлена, як зірка першої величини.
Марія Приймаченко постійно вчиться у рідної поліської природи. У її картинах знаходять втілення ще язичницькі образи фантастичних чудовиськ і птахів. За цими роботами стоїть велика, різноманітна школа народного мистецтва, багатовікова культура народу. Це ніби згусток емоційних вражень і від казок, і від легенд, і від самого життя. Процес її творчості являє собою феномен дивовижного сплаву конкретного мислення, інтуїції, фантазії і, нарешті, підсвідомого, коли виходять у світ небувалі, часом химерні образи, вигадливі декоративні композиції, які щедро випромінюють енергію доброти й наївного зачудування світом. Витвори художниці завжди сприймаються живими, часткою природи, української землі. Квіткові композиції художниці нагадують стінопис, вони надзвичайно архітектонічні. "От якби зібрати з усієї України народних майстрів, що за дива витворили б - цвів би не лише садами Київ. Будинки б сміялися до людей..." - мріяла художниця.

Її "звірина серія" останніх років - явище унікальне і не має аналогів ні у вітчизняному, ні у світовому мистецтві. Фантастичні звірі - це витвір геніальної уяви художниці. Таких звірів не існує у природі. "Дикий чаплун" - від слова "чапати" - таку назву придумала Приймаченко одному зі звірів, акцентуючи увагу на його лапах, що здатні продиратися крізь вільхові зарості, і взагалі - крізь таємничі хащі життя. Загадкові звірі художниці завжди мають свою земну першооснову, і поштовхом до їх народження часом стають реалії сьогоднішнього дня. Приймаченківські фантастичні звірі - це і пересторога, і заклик до дружби, до миру.

Марія Овксентівна не тільки прекрасний художник, але й талановитий поет. Заримовані назви картин свідчать про її феноменальний хист малювати музику, малювати пісню. Приймаченко-поет реалізує себе у власних підписах до картин. Підписи ці легко запам'ятовуються. неначе вкарбовуються у пам'ять:
"Три буслики у горосі живуть у нас і досі..."
"Захотілосся ведмедикам меду"
Зустрічаються і коротенькі примовки: "Куріпочки пляшуть і хліб пашуть", "Собачка Ада не боїться гада", "Ворон дві баби мав - обох обнімав", "Веснянки-роговички - веселії птички" та інші.

—Я люблю малювати , чк люди працюють в полі , як молодь йде. ніби маків цвіт цвіте---признавалась художниця.--Я люблю все живе. люблю малювати квіти . різних птахів і лісових звірів .Одягаю їх в народний одяг, і такі веселі вони в мене...
1986 року Примаченко створила вражаючу чорнобильську серію . Рідне село Марії Приймаченко знаходиться у 30-кілометровій зоні Чорнобиля, і серце художниці тисячами струн з'єдналося з долями близьких і рідних їй людей, що так чи інакше потерпіли від атомного лиха.... Цикл робіт, присвячений цій трагедії, розійшовся по світу.

Останні роки життя стара недуга скувала Марію Оксентівну, вона не підводилася з ліжка. Але продовжувала спілкуватися зі світом - малювати...На 89 році життя (в ніч на 18 серпня 1997 року) пішла від нас невтомна трудівниця української культури.
"Марія Примаченко настільки ж важлива для України , як Піросмані для Грузії , як Руссо для Франції.Але ні в Києві, ні на її батьківщині до сих пір нема музею художниці."
Картини Марії Примаченко зберігаються вдома в її сина Федора і вже не один раз викрадались. Зовсім недавно теж було викрадено майже 100 робіт художниці. але на щастя всі були знайдені і повернені .
Сумно, але не вміємо ми шанувати і берегти наше національне багатство.((
інет




Пожаловаться
Комментариев (18)
Отсортировать по дате Вниз
Kasandra-20***    03.02.2009, 19:19
Оценка:  0
Kasandra-20***
Дякую... було б чудово... до речі, виставку М. Примаченко продовжено до кінця лютого.
S@VA    03.02.2009, 19:19
Оценка:  0
S@VA
не получится у меня(((((--но ведь жизнь кончается не завтра?))))))))
Kasandra-20***    30.01.2009, 14:09
Оценка:  0
Kasandra-20***
ну мене ця тема цікавить в першу чергу оскільки я співробітник даного музею... :01: , а по-друге, народне мистецтво має ще одну дуже цікаву особливість, як на мене, воно дуже тепле, виплекане руками народних майстрів і має свою особливу енергетику. Це одразу відчуваеш.... Тож і картини Марії Примаченко несуть у собі насамперед радість від життя, від його соковитих чистих кольорів, щоча художниця створила картини сповнені смутку, від війни, від вибуху на Чорнобильській АЕС, хоча навіть у цих картинах відчувається своєрідна та неповторна декоративність та чистість незмішаних кольорів. А працювала художниця переважно з гуашшю, хочя є роботи виконані в акварельній техніці. Звичайно роботи дещо наївні за своїм звучанням, за своєю формою водночас.
S@VA    30.01.2009, 14:09
Оценка:  0
S@VA
та щасливиця!!!!--такий заряд рідного світла кожен день.

І так гарно разказуєш українською--хочеться слухати і слухати. )))) --
от як приїду до Києва, прийду в твій музей послухати і подивитись на чудеса))))
Kasandra-20***    29.01.2009, 22:28
Оценка:  0
Kasandra-20***
До речі, зараз у Музеї українського народного декоративного мистецтва виставка робіт М. Примаченко. На виставці експонуються більше ста робіт художниці, починаючи з 1930 років. Виставка триватиме до 15 лютого.
S@VA    29.01.2009, 22:28
Оценка:  0
S@VA
Рада, що цей пост ще когось зацікавив--дякую, що зайшла і за інформацію--хоча , на жаль не зможу скористатись--я в Одесі живу--
Ружа    12.08.2007, 22:00
Оценка:  0
Ружа
значить воно наше! :06: :01: :01: :05: :05: :05: :05: .. ну як завжди...ну ти мне зрозуміла! :05: :01: :01: :01: :01: :1: :1: :1: :4:
S@VA    12.08.2007, 22:00
Оценка:  0
S@VA
Ще б пак!!! Все ясно*)*)*?)*)*))))
Snegurka+    12.08.2007, 21:47
Оценка:  0
Snegurka+
Такие простые и в тоже время удивительные картины :01: Цвета подобраны такие сочные и насыщенные :62:
Уже то радует, что эти картины можна хотя бы в интернете посмотреть, а то стымбрят, за бугор подороже славят в частные коллекции и привет :71: Увы...
S@VA    12.08.2007, 21:47
Оценка:  0
S@VA
Она мировая величина, а я потратила немало времени, чтобы найти эти картины в инете.((((Ты права--очень многое уже осело в частных руках и мы вряд ли когда-нибудь его увидим.((( А посмотреть есть на что---это ж праздник для души--детское счастье в чистом виде.))))) Имеем не ценим, потерямши --плачем.
Ружа    12.08.2007, 21:22
Оценка:  0
Ружа
Дякую за цікаву й корисну інформацію! :1: :1: :1:
та знов із болем в серці читаю про таке, не знаємо, не шануємо....
дякую... хорошу справу зробила ти сьогодні , розказавши світу БМ про таку видатну художницю! :1:
Малюнки дуже яскраві й сонячні!!! а слова "Роблю сонячні квіти тому, що людей люблю, творю на радість, на щастя людям, щоб всі народи один одного любили, щоб жили вони, як квіти по всій землі..." кожен має взяти за правило і жити , і творити з такими думками!! - ИМХО! :01:
S@VA    12.08.2007, 21:22
Оценка:  0
S@VA
Малюнки несуть стільки сонячної і сердечної енергетики .що тільки .вспівай душу відкривати*)*))))) Мені подобається твоє ИМХО*)*)))))
Unchain_My_Heart    12.08.2007, 20:28
Оценка:  0
Unchain_My_Heart
Супер!!! Медведей этих люблю...
S@VA    12.08.2007, 20:28
Оценка:  0
S@VA
А я ще й мед люблю*)*))))))
Херувим*    12.08.2007, 17:45
Оценка:  0
Херувим*
Это действительно нужно. А моя последняя заметка как раз для тебя.
S@VA    12.08.2007, 17:45
Оценка:  0
S@VA
Спасибо.Обязательно зайду посмотреть.)))
fert_animus    12.08.2007, 16:01
Оценка:  0
fert_animus
я бачила експозицію її картин в Лаврському музеї) В них є щось дитяче, але незбагненно красивий підбір кольорової гамми - дуже дорослий...
S@VA    12.08.2007, 16:01
Оценка:  0
S@VA
Так--є щось дитяче. Здається , що кожен зуміє ось так намалювати.. Але так ні в кого ще не вийшло--тут її душа...
Реклама