Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

With all my dark devotion...або епіграф до The sins of thy beloved

20 сентября´04 9:47 Просмотров: 250 Комментариев: 0
Вона йде лісом.Босими ногами наступає на могх.Смеркається.Видно останні спалахи червоного сонячного вогню поміж деревами.В руках вона несе дві висохлі квітки.В очах її пустка.Лице її смертельно біле,у чорному волоссі заплуталось зів"яле листя.Вона несе квіти темряви на могилу своїх почуттів.Цей похід відбуввається в один і той самий час.І ні вовки,чи інша звірина не може злякати її.А протім вона повернеться у світ примар з якого прийшла.А поки сонце не зайшло і останні тліючі промені падають на її плечі вона буде йти.Туман огорне її,танцюючу химерний забутий танець сліз.Руки-земля птаха,голос-відзвуки скрипки,сміх-завивання вовка,погляд-сонце,яке вже западає в підземелля.Гріхи-сльози,сльзи=пам"ять,яка висохне,як ті ж сльози.
Вона покладе квіти темряви і сяде поруч.Сутінки тихо опустяться.Залишиться силует:бліді руки і таке ж обличчя і очі,з порожньої безодні яких підніменться зовсім людська
п е ч а л ь ...
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама
Реклама