Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

do not disturb me

4 ноября´04 12:41 Просмотров: 269 Комментариев: 0
На горі, серед мороку и тиші
Де усе поросло павутинням,
Де почути можливо лиш мишей
Є старе і забуте склепіння.

В ньому стіни слизькі та вологі
Пам'ятають грім сліз та істерик.
Кажани на високих порогах
Вимальовують небо в хмерах.

Там смердить незаглушеним страхом
І вбивається в ніс запах смерті.
В склепі все поруйновано крахом,
Усе спалене й навпіл роздерте.

Варто тільки заплющити очі -
До склепіння душа моя рветься.
Роздивляється, бродить півночі,
Йде назад. А якщо не вернеться?

То залишиться в муках конати
Доки кляте склепіння не згине.
Навіть слизом отим може стати,
Чи отим чорним птахом нестримним.

То невже та безславно загину?
Я не хочу бездушною вмерти.
Краще зразу відрізати крила,
Не забути б лише пам'ять стерти...
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама
Реклама