Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Сповідь утопленика

29 декабря´07 20:10 Просмотров: 465 Комментариев: 7
***
«От і все! – майнуло в голові у Макса. – Ще три секунди і все…». Він намагався спинити конвульсії тіла, щоб не захлинутися. Він не хотів топитися, він хотів померти від нестачі повітря. Того повітря, якого йому так не вистачало у задушливому місті…
Дві… Перед Максом почали проходити всі приємні моменти його життя. Він зустрів Іру. В інституті, на першому курсі. Це було кохання з першого погляду. Зараз вони одружені. Мають дівчинку Олю…
...Одразу після маленької, в пам’яті Макса постає Вадим. Вони дружать з першого класу. Разом закінчили школу, разом відслужили в армії, разом отримали вищу освіту…
…Потім згадалися батьки. Матір померла, коли Макс був в армії. Батько одружився вдруге. Звичайно, на молодшій від себе. Але вона нормально ставиться до Макса…
…Раптово згадується образ дівчини, яку Макс врятував тиждень тому від ґвалтівників. Їх було троє, він один. Але роки армії не пройшли дарма. Макс захистив дівчину і прогнав злодіїв. Як вона тоді подивилася на нього! Цей погляд він ніколи не забуде: її чорні-чорні очі дивилися на темно-зелені очі свого рятівника. А потім вона його поцілувала. Настільки пристрасно, що він наче втратив свідомість, а коли прийшов до тями, то дівчини уже не було, а у нього в руці лежав зім’ятий папірець зі словами: «Неділя. 23 година. Ялинка. Алекс.»…
…Слід відмітити, що сьогодні 29 грудня 2007 року, субота, Київ, північ. Так, як нема ні снігу, ні криги, то Максу було не важко знайти місце для своєї сповіді. Сповіді перед самим собою і стихіями. Тільки він, вода і повітря, якого так бракує…
…Одна… Тепер перед його очима плямами почали з’являтися найогидніші моменти його життя, ті , які й призвели до цієї опівнічної сповіді…
…Вадим…кращий друг… Разом вони були усюди. Навіть вийшло так, що закохалися в одну дівчину. Проте вона обрала Макса. Власне, навіть не Макса, а гроші його батька. Той у свою чергу, всі свої гроші переписав на коханку, себто теперішню дружину – і ні копійки не залишив рідному сину… Потім про це дізналась Ірина. Вона «трошки засмутилася», стала «втішати» Макса… Наступного дня , коли Макс прийшов додому, вона лежала у ліжку з Вадимом…
…Час тягнувся, мов не три секунди, а три вічності. Все… час вийшов… Чому ж він не задихнувся? …Він втратив свідомість… Перед ним біла брама… Він тягнеться до неї, але його щось тримає на важелезному ланцюгу. Він дивиться вниз. Це – незавершені справи. Ті, які він мусить виконати. Але ж у нього немає таких! Хоча… В пам’ять приходить образ тієї дівчини… Здається… Алекс… Так.. Він мав з нею зустрітися. Завтра. О 23-ій… Бідна дівчинка. Вона закохалася у нього. І буде наївно чекати на нього… Але він не прийде… Не зможе прийти…
…Ланцюг стає все важче і важче… він тягне його вниз… Раптом сильний ривок вгору… Вдих… Ще один… Дихання відновлюється… Макс розуміє, що саме це повітря йому таке дороге…
- Ти шо, здурів!?! – доноситься до Макса чийсь голос. Це раптовий рибалка. Стояв на мосту і побачив Макса. Прибіг і врятував його… - Ти, хлопче, певно перепив?! Як можна топитися під Новий Рік!?! Це ж час народження нового життя, а не смерті! Не дурій! Поглянь навколо: ти зможеш прожити без цього всього!?! Без своєї донечки, тої дівчини…
- Звідки Ви…
- Не перебивай! Повинні ж колись збуватися твої мрії! На сьогодні я буду твоїм Дідом Морозом. Тому слухай мене уважно: зараз же дуй додому, перевдягайся, грійся і не вздумай ще раз сюди припертися! Бо мене вже не буде..
- Але…
- Не перебивай! Жодних але! Бачиш отой ліхтар? Іди до нього, а потім додому. Все! Йди!
Макс поглянув на ліхтар. Його ж раніше тут не було! Коли він розвернувся, то діда вже не було. «Дивина!» Макс підійшов до ліхтаря. Йому одразу стало тепло-тепло. Він наче опинився вдома, біля каміна. Він заплющив очі…
…А коли відкрив їх, то опинився вдома! Ірини вже не було, вона переїхала до Вадима, забравши із собою Оленку. Проте це його не особливо хвилювало: він просто звалився у ліжко й заснув…
***
Наступного дня він приготував ялинку, святкову вечерю, а о 22-ій вирушив на Майдан на Ялинку. Він чекав на ту дівчину, але вона не приходила. «Це все безнадійно…не треба було мене рятувати тому дідові…». Раптом хтось в одязі Діда Мороза штовхнув його і шепнув йому: «Не пропусти її…». Коли Макс піднявся, до нього підійшла та сама дівчина. Вона знов поцілувала його. На цей раз без втечі. Але так само пристрасно… І вони пішли до Макса додому.
…Рівно опівночі родилося нове життя…
***
Через три місяця Макс відсудив Олю у Ірини. Тепер у нього буде друга дитина. Йому вже не можна помирати. Бо тепер він живе для Алекс, для Оленки, для маленького клубочка, що росте всередині його коханої…
***
30 грудня, 2008 рік. Північ. Макс повертається додому з нічного чергування. Раптом сплеск… «Що за …». Миттєва думка…. Макс перестрибує через паркан, біжить до річки. Чорт! Хлопець! Як і він торік, тоне…Стрибок… Макс уже у воді. Хапає хлопця, виниряє разом з ним… Пульс… Є, слава тобі Господи!...Живий…
- Хлопче, ти як?!?
- Я…я…я…дякую…
- Дівчині тій скажеш дякую, коли прийдеш до неї!...
- Звідки ти знаєш…
Макс загадково посміхнувся і продовжив:
- Вважай, що сьогодні я твій чарівник! Іди до отого ліхтаря, а потім.. хм…а потім додому…І не забудь зустрітися з тією дівчиною..
- Який ліхтар? – хлопець оглянувся, - де ви?!
Але Макс вже спокійно йшов в тіні алеї парка…
…Тієї ночі родилося ще одне життя…

By Daem)
Пожаловаться
Комментариев (7)
Отсортировать по дате Вниз
Nastia1993    17.07.2008, 14:09
Оценка:  0
Nastia1993
блін, Вова..
чудово передаєш почуття..
Sepharian    17.07.2008, 14:09
Оценка:  0
Sepharian
дякую)) просто найшло щось))
ФиандраТурбинина    10.01.2008, 14:55
Оценка:  0
ФиандраТурбинина
:02:
буду ждать)
ФиандраТурбинина    08.01.2008, 12:32
Оценка:  0
ФиандраТурбинина
ну попробуй писать про людей, про их переживания, встречи, растования, радости или печали))
у тебя это получится)
Sepharian    08.01.2008, 12:32
Оценка:  0
Sepharian
до речі не погана ідея))...
як тільки щось напишу, тобі покажу першій))
ФиандраТурбинина    08.01.2008, 12:04
Оценка:  0
ФиандраТурбинина
:01:
неплохо) очень по Новогоднему.
а самое главное, редко кто пишет на украинском))

в общем мне понравилось)))))))))) продолжай в том же духе :62:
Sepharian    08.01.2008, 12:04
Оценка:  0
Sepharian
дякую)))
а продовжувати на яку тематику не підкажеш? Бо в мене бажання є а от тему не можу придумати(
Реклама