Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Сповідь...

4 января´08 19:53 Просмотров: 374 Комментариев: 3
Як швидко плине час… ще хвилинку назад все було інше, усе складалось по-іншому… ми були інакшими, не такими, як в даний момент! Ще день назад я у щось вірила…у щось, але раптом все змінилось: увесь замок з піску розсипався, всі кришталеві мрії були розбиті вщент лише словами… словами…давнього знайомого, першого кохання, мабуть…
Кожна людина неповторна, вона індивідуальна, саме тому кожна людина робить власні помилки і сама повинна за них платити, інколи, мабуть навіть дуже високу ціну… інколи цю ціну можна прирівняти з вартістю життя…а чого воно варте? – чи досить всього життя задля того, щоб спокутувати провину…не перед іншими, перед собою? Чи досить століть, тисячоліть німого існування задля життя в ім’я спокути… спокути провини… та чи провина це?
Одного осіннього дня, колись, після ланцюга помилок сталось щось неймовірне… в одну мить, здалось… що все змінилось, що все таки я зможу те, що не могла раніше, що потвора всередині нарешті зникне… що болю більше не буде… що почалась нова ера, стара сторінка перегорнута….що я зможу кохати! Так, саме кохати, щиро, віддано, від усього серця… так, саме кохати, не тільки робити людям боляче, а й самій кохати… може безглуздя, але колись загадане бажання(як сьогодні пам’ятаю той день) на колінах у старого китайця в парку Олександрії справді збулось! Диво, що й казати! але бажання все таки збулось… мені у житті й справді випадково, трапилась людина, яка заслуговувала на кохання, яка змогла торкнутись потаємних струн душі, яка дала сили повірити, яка…яка е найчудовішою людиною, яку я зустрічала у житті! Саме так, більше року пройшло, а я досі так думаю! Й що найстрашніше – ні разу не сумнівалась…спробуйте представити для себе ідеальну особу протилежної статі! Для когось це буде актор чи ще якась знаменитість, але для мене…я кращого й не уявляю…
Але все ніби то мало стати гаразд, для тих хто вірить у казку…але не в цьому випадку…у сотий раз я розумію, що не можу нічого зробити правильно: навіть якщо це правильно співпадає з формальними правилами суспільства… чи несе це «правильно» у собі благо? Чи служить воно на благо тієї людини задля якої робиться певна справа? ні! але…виключень тут, нажаль, неможливо…
Як може людина, яка все життя все ламала щось побудувати?! Ніяк! Ось і за все своє життя я не вмію… чи просто зірка невдала(знову шукаю собі виправдання).. не можу щось зробити, аби хоч комусь не стало гірше від цього…не можу! Не вдається… а й справді намагалась! Усі намагання побудувати нормальні стосунки мали трагічний кінець…та це й ще не найгірше…. Ви коли не будь відчували біль? Ні, не власне фізичний, а біль що народжується у серці, згодом йому підкоряється уся сутність людини… з часом людина, можливо зможе залікувати певну рану, але вилікувати остаточно – ніколи! А коли цей біль не твій, а біль оточуючих, який ти відчуваєш самостійно…. Коли до цього болю ще додається відчуття власної нікчемності, жорстокості…безвихідності ситуації! ЦЕ СПРАВДІ ЖАХЛИВО! Не хочу більше такого! Але, мабуть цьому бажанню не випала нагода справдитись… нажаль!
І знову день за днем, час за часом історія повторюється! Не можу дивитись в очі людям! Не хочу! Ненавиджу своє життя, коли людина, яка пропонує тобі все, а ти змушена відмовитись… ні, не через фізичний примус…а через те, що це не моя природа! Я не хочу брехати…я не кохаю, і не можу обманювати…я не можу дивитись у вічі й казати, те, що не хочу казати…я не можу…просто це проти природи…дуже важко відмовляти коли людина робить тобі пропозицію!!! І тут потворна сутність знов сколихнулась, знову розправила свої крила, знову все мало повторитись… і повторилось! Знов той пекучий біль…. Знов не хотілось жити…знов я себе ненавиджу… просто за те, що інший покохав!!
Я ненавиджу своє життя, якщо йому дано бути таким, яким воно є…я ненавиджу себе, за те, що вмію лише приносити біль і страждання…але на щось сподіваюсь, бо здається вмію все таки кохати…

Пожаловаться
Комментариев (3)
Отсортировать по дате Вниз
Arriadna    06.01.2008, 13:38
Оценка:  0
Arriadna
ні, мабуть не може.... але ще є таке поняття, як кохання....воно справді здатне на все... заради нього у віках було зроблене те, ні що інше не змогло б спонукати людину до подібних вчинків....
а й справді легше стало....)) :05: :01: ДЯКУЮ!
Вадим_Скрипник    05.01.2008, 12:58
Оценка:  0
Вадим_Скрипник
Цією сповіддю нарешті зруйнована головна препона... - невдоволеність собою, ненависть до себе такої, якою є, нелюбов до себе ж таки... Сповідь на то вона й сповідь, щоб висловивши її від щирого серця, облегшити свою душу, свою свідомість... Та, якщо вона вже зроблена, то після цього треба, найперше, сприйняти себе такою, якою є, покохати себе, поважати себе, перестати клясти та звинувачувати себе... Тому що будь-які наші слова - це установки, які нам можуть або допомагати, або заважати... Ми самі творці та "ковалі" свого щастя... Все в нас... Чесність перед собою, чесність перед любов'ю, каяття перед своєю совістю... - ці всі чесноти заслуговують на велике почуття взаємної любові... Але ж чи зможе покохати людина, яка не поважає себе..? :01:
Arriadna    05.01.2008, 12:58
Оценка:  0
Arriadna
дякую...))дуже-дуже...))
Реклама
http://h.holder.com.ua/c?tz&z1585&b128121&s03908&r[rndID]&u