Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Віддавати

15 января´08 11:43 Просмотров: 257 Комментариев: 0
Віддавати кожну часточку себе, все до останньої молекули.. це, як потонути в морі, океані…захлинутися цією шаленою хвилею води..
Вкласти у свій погляд всю неймовірність життя, барви осені, синеву неба, гарячий потік повітря і краплину сонця..
Протягнути долоню.. і доторкнутися.. так, як востаннє.. розливши на шкірі ностальгічний аромат ноти прощання..
Обійняти.. і тремтіти від нескінченного тепла, що дурманить все єство..
Відчути уста.. які сплітаються в карнавалі пристрасті і божевілля..
Продати душу за це все.. і залишитись ні з чим..

- Тук-тук. Можна?
- Знову прийшла?
- Дай мені трішки щастя..
- Навіщо воно тобі?
- Хочу……………………
- Не губи себе. Що тобі дадуть? – Посмішку? Дружбу? Може, любов? Роздаси, розсієш себе, не залишивши нічого.. Буде волого, сиро, незатишно.. Розпиляють і розділять між собою твоє серце.. А там ще стільки всього.. непізнаного, таємничого, дорогоцінного.. і як би банально це не звучало – того, що не продається.. І хто все це зможе зберегти? Зберегти від тебе самої.. Даруєш, не думаючи.. Розбиваєш, не повертаючи голови.. Шматуєш себе, а потім нервово намагаєшся залатати дірки, сховати їх від свого ж ока, зітерти з ножа кров і про все забути.. Катуєш себе за звичайну слабкість чи силу.. не зрозуміло. Приносиш на вівтар все найсвітліше, що маєш, і чекаєш.. Даремно..

- … - глухий звук глибокого зітхання… і пустота..







28. 10. 2007
Кот 1:51
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама