Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

з запізненням...)

23 января´08 20:50 Просмотров: 511 Комментариев: 8
знову ж таки замітка з запізненням...
вона мала бути виставлена учора, тобто 22.01.2008, але за технічних причин та вередливості бігміру вона тут сьогодні)


...ось я і приїхала на потрібну мені станцію)чмок мою Крістінку, з якою я їхала, стандартне "гуд бай"...
виходжу із вагону, дивлюсь на годинник....фак!*паніка*якщо я за рекортні строки не з*явлюсь на зупинці(2 хв) то буду стояти у цій огидній жижі і чекати автобус ще годину...
фух...наздігнала...на піввиїзді)ще секунд 10 і я б не встигла...таке, блін життя, запізнишся чи поспішиш на кілька секунд - це може змінити не тільки твій час знаходження вдома, а й ціле життя...
ледве запихнувшись у автобус і прижавшись носом до скла, бо по-іншому ніяк, автобус тронувся з місця.але ні, знов хтось хоче влізти на півдорозі.зазвижай я на таких злюкаюсь, але згадавши, що тільки що сама таким же чином сюди потрапила, попускає)
запіхнувся якийсь дядько, рожу його я не побачила, але тут почався скандал між ним і водієм(я так і незрозуміла, чому вони почали лаятись)
послухавши 5 хвилин набір суржикових матів, я знову вділа навушники і загубилась у своїх думках. люди чогось дивно на мене дивились, але я звикла до цього у подібних автобусах. ну не звикли вони бачити дівчат, що одягнуті так, як я. у селах крізь тільки "файні дівчата", що одягнуті останніми гламурними фіфами з досконалим макіяжем і прибраним волоссям, які розмовляють на їньому рідному суржику.
а до дівчинок, у яких розтріпане волосся, шапка з балабоном, куртка у різнокольорову клітинку і рюкзак безладно обшитий мабуть не звикли)до того ж я,яущо розмовляю на українській, то стараюсь розмоляти на чистій мові.
от за такими думками проёшли півгодини трясучки у автобусі білого кольору з двома блакитними полосами..
так...фух...моя зупинка...
ступила на землю, і..............провалилась ногою на сантиметрів 10...кроком за кроком, як по текучим піскам пробралась до асфальту....так...тепер хвилин десять ідти по пустинній дорозі повз озера, похилі хати, та трошки лісу, де немає ні вогника світла....
із космічною швидкістю, яка можлива при моїй втомі, дошкандибала до будинку....задубілі пальці нащупують замок на калитці...шукаю ключі...ледве всовую ключі, *щьолк*....фух...я у дворі.....я вдома.......

от так я кожен день їзжу додому.......)
Пожаловаться
Комментариев (8)
Отсортировать по дате Вниз
JuSt_TrOuBle    24.01.2008, 00:41
Оценка:  0
JuSt_TrOuBle
А я казала, в мене ночуй!
:79:
я ж переживаю!!!
:04:
Nastia1993    24.01.2008, 00:41
Оценка:  0
Nastia1993
то учора було.
але так завжди, коли я сама їзжу_)
так що не переживай)
Can_Be_Different    24.01.2008, 00:12
Оценка:  0
Can_Be_Different
тада-это круто когда свой дом,некого затапливать,никто на мозги не капает-сделайте музыку потише....эх.
Nastia1993    24.01.2008, 00:12
Оценка:  0
Nastia1993
та да....музыка играет беспредельно...)
Can_Be_Different    23.01.2008, 23:05
Оценка:  0
Can_Be_Different
ого-го :09:
Nastia1993    23.01.2008, 23:05
Оценка:  0
Nastia1993
та да)
зато свой классный дом)
Can_Be_Different    23.01.2008, 21:52
Оценка:  0
Can_Be_Different
А где же ты живешь,что так ездишь?)
Nastia1993    23.01.2008, 21:52
Оценка:  0
Nastia1993
село петрушки))
15 км по житомирській трассі
від ст.метро житомирська 15)
Реклама
Реклама