Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Посвещаетса людям потерпевшим смерть близких от раковых заболеваний

25 января´08 23:48 Просмотров: 486 Комментариев: 7
Кожного ранку прокидаючись і відкриваючі очі ,я запитую тебе: Чому саме я? Чому саме мені припала така доля, такі знущання з моєї души і серця!
Все починалося, як у старій казці про кохання, Я вірив, щиро вірив в ії слова, в Ії приємні та кришталево чисті очі. Саме ці очі зачаровували десятки людей. Її очі для мене було все, Моє життя в її очах, Я весь в її очах Я пам’ятаю як вона плакала, плакала на одному диханні. Спочатку, вдихаючи повітря її очі наповнювались сльозами и страхом, а видихаючи сльози з великою швидкістю і тяжкістю стікали по ніжній шкірі щік, продовжуючи свій шлях на тонкій шиї. Я пам’ятаю їх солоний смак……вона плакала за наше кохання, за час якого було так мало, за біль який пронизував кожний мм її тіла…..А який в неї був сміх, такий життєрадісний, який лунав з самого серця, На початку вона сміялася сміливо правдиво, але згодом під грузом не вирішених проблем вона сміялася аби тільки заховати свій біль, и зробити вид що все гаразд!!! Але я бачив її наскрізь, мені допомагали все ті ж кришталеві очі. А як ці очі шалено раділи коли бачили білі лілії, ці квіти для неї характеризували «вічне життя» , якого в неї не буде навіть на половину, Я б з задоволенням віддав би їй своє життя ……воно мені не потрібно без неї. Я казав це їй кожного ранку приходячи в Ії палату, казав щоб вона не залишала мене в цьому суровому світі……але вона не розуміла, вона казала мені жити-жити замість неї. Але я хочу жити разом з нею……разом з її очами, з її добрими очами які прощали мені все. Я пам’ятаю кожну образу, яку я зробив за ці роки, я картаю себе и ненавиджу!!! Я примусив ці очі проливати безмежну кількість солоних сліз…..я ніколи собі не пробачу……
Вже смутно пам’ятаю безмежну кількість білих лілій на її труні, ще тоді я не розумів що більше її ніколи не побачу, вона ніколи не посміхнеться мені……вона закрила ці чудові очі назавжди, і вже більш ніколи не гляне на мене своїм щирим та без надійним поглядом……це так важко…….
Коли її безмежне серце, коли все її тіло засипали грубою чорною землею я хотів розірвати себе , вбити тих хто не зміг залишити її на цій грішній землі…….мені тебе не повернуті, моя чарівна дівчинко….
Кожного ранку прокидаючись і відкриваючи очі я запитую себе: «Навіщо мені таке життя? Без коханих очей, без сенсу мого життя – БЕЗ ТЕБЕ моя лілія!!!! Моє серце не живе, моя душа хоче врешті решт вибратися з тіла на волю, щоб не страждати…та не можу вивільнити її, бо вона наказала мені жити замість неї…….











Пожаловаться
Комментариев (7)
Отсортировать по дате Вниз
ISKRellA    04.03.2008, 15:04
Оценка:  0
ISKRellA
http://dnevnik.bigmir.net/view_ar ticle/community/44176/
заходи!! :62: решились все таки :02:
Basuka    16.02.2008, 22:52
Оценка:  0
Basuka
не по наслышке знаю о смерти близкого человека, тем более от рака.. А рассказ - простО супер)) так держать... заходи ко мне, у мя тож есть... ток он наполовину правдивый.. самый первый))И кста, мы с тобой заочно знакомы... :01: :01:
LaDyKate    16.02.2008, 22:52
Оценка:  0
LaDyKate
ну пасиб,зайду к те чуть поже......заочно значит,ну да...приятно познакомитса!!
ISKRellA    28.01.2008, 16:47
Оценка:  0
ISKRellA
ОГО!! :62:
ХОЧУ_КРУТІ_ТАПКИ    26.01.2008, 12:06
Оценка:  0
ХОЧУ_КРУТІ_ТАПКИ
:01: :01: :01: Тоже решила написать грустную историю?Очень красиво,правда,у меня аж комок в горле застрял....Кстате я обожаю белые лилии и ты об этом думаю знаешь))))) :62:
LaDyKate    26.01.2008, 12:06
Оценка:  0
LaDyKate
)))))комок в горле..ты прикинь,я эту историю дала Кате почитать....а оно всей моей групе включая учительницу!!!знаю,что ты любиш белые лилии....но Слава БОгу это история не имеет к тебе никакого отношения
Alexandrino    26.01.2008, 00:03
Оценка:  0
Alexandrino
Кохання не помирає разом з близькою людиною, воно болить в нашій вразливій душі. Але треба жити, змиритися з цим, віднайти сили. Адже життя продовжується...
Реклама