Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Встать, суд, і срут.

28 января´08 21:11 Просмотров: 496 Комментариев: 2
Я ніхто.
Я ніщо.
Я шматок гівна.
Чи є сенс жити?
Є.
Але так хочеться, щоб його не було…
Так хочеться…
Ви, мабуть, уявляєте.
Нашо мені ваше співчуття?.. Окрім жалості до себе воно мало шо викликає.
Коли у вас є співчуття, воно є всередині, а не у коментах.
Важко знайти себе. Особливо коли помираєш у сліпоті.
Впадло.
Все впадло.
Нахлєбнік…
Довбойоб.
Мені нікуди йти. Бо я просрав своє минуле... (хто знає цю пісню)
Гей, світ!
Зруйнуй мене. У мене нема права на життя. А уся та фігня, яку я розказую в суспільстві – то усе йобана маска. Прикриття, яке злітає, коли мені погано…
Не вірю.
Слов’янська мрія…
Яка до бісу мрія… Нездійсненне. А якби воно й раптом трапилось ото отаке кльове, я б і там не знайшов собі місця.
Бо я впадлувилупний ідіот.
Бо те єдине, шо в мене є особистого – то особисте інших, або особисте усіх…
А ті речі, які належать лише мені – то не особисте, а гівно, яке моєму «образу» стовідсотково не підходить.
Так, я депресивний. І ці грьобані депресії майже без усіляких на те приводів...
Але знаєте шо?
Мені срать.
Мені просто срать.
Я знаю, шо нічого особливого у мені нема, і мені срать.
Срать.
С_Р_А_Т_Ь!
І дякую тим, хто зараз в мене є. Просто так. Є. Без усіляких питань і натяків.
Я люблю дивитись у обличчя, а не на дупу.
Отак от.
Попса. Найзвичніша, найпопсовіша з усіх попсовитих попс попса.
І шо?
Мені срать.


Пожаловаться
Комментариев (2)
Отсортировать по дате Вниз
Ангел**    28.01.2008, 23:00
Оценка:  0
Ангел**
...
Ми те, чим хочемо бути. Це - не пафосна фраза... Я в це вірю.
Нахлєбнік…
Довбойоб.
Мен і нікуди йти. Бо я просрав своє минуле...
Доки ти в це віриш - доти так і буде.
Хоч убий та я не розумію... Що не так? Я гублюся.......................... ........................... .......................
Найпаску дніше те, що я хтіла щось... щось гарне та добре, а вийшло... Просто знаю, що ти щось більше ніж те, що ти написав, бо ти шукаєш себе, ти бачиш свої помилки, ти... Людина.
Дывный    28.01.2008, 23:00
Оценка:  0
Дывный
Ну шукаю. Знаходжу, забуваю, роблю їх знову.
Так буде доти, доки я шось не зроблю.
А зараз я просто констатую факт.
Реклама