Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

 - Купи мне пожалуйста черти что

2 февраля´08 21:49 Просмотров: 257 Комментариев: 0
- Купи мне пожалуйста черти что...
- А, что это…?
- Ну, вот посмотришь ты на Это и скажешь, - что за фигня?, - вот тогда и купи…
- Ага, тепер понятно...!!!
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Щастю десять хвилин...воно є...воно буде, коли вони повернуться...
Ми будемо сидіти...дивитись одне на одного...бо воно є ...воно наше...
воно з нами..., доки ми є разом...



СІМКА

Вона вузька ця колія. Але доти, доки на неї не впаде достатньо поглядів, Він не з’являється з за рогу будинку.... Він вдивляється скляними очима, щоб помітити кількість жадаючих його..., Він давно звик до односторонньої любові, за тим, що їздить по обмеженій долею єдиній колії...
Та інколи, коли на землю впаде перше пожовкле листя..., і на якусь мить забракує швидкого повітря, - тягуче, терпке і самотньо-солодке почуття переповняє Його внутрішнє коло...Іноді це коле всмоктує мене і інших, хто випадково торкнувся мого всміхненого погляду...
Я люблю Його..., - мій засіб пересування, що обмежує шанси втручання випадкових істот... Можливо, Він час від часу теж чекає на мене, догадуючись про відвертість моїх відчувань... Він ще здалеку помічає мене..., зупиняється і поглядом благає торкнутись його... Я не можу відмовити...я занурююсь в порожнечу його тіла..., гладжу крижані металеві долоні, а він знов і знов посилає мені, як дарунок, дивні спогади, де моє кохання приторкається моїх губ.., а потім біжить за трамваєм дві зупинки, щоб в останній раз пробачитися, і диваки читають лише мені свої чудні поезії....


ПОЦІЛУНОК

Що? Ви знаєте? А я не знаю... Чому дивні події слідують за поцілунком, мов в час після поцілунку має відбутись все навпаки...все наперекір звичному... і чомусь дивлячись стороннім оком, цей поворот подій видається...не тільки не можливим, а навіть неприпустимим...навіть у мріях...Чому , руки, що обіймали сторонніх людей, наперекір свої свідомості , слухають лише свою підсвідомість.., і чому вона змушує ці руки тягнутись до мене..., адже мої поцілунки безвинні...- вони тільки ледь торкаються людини, що в момент припадку моєї експресивності, зацікавила мене...Мій рідний дядько вимушений писати вірші в мою честь, мій двоюрідний брат весь час буде мріяти про мене як про жінку, мій співробітник чомусь питає дозволу іноді бачитись зі мною..., а чоловік моєї подруги мимовільно пропонує будь-які послуги...Мені приємно, як людині, що здобула випадково владу, але не буде її використовувати...мені чомусь приємно...-я-сука...
А коли кохаєш справді...- це лякає?
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама
Реклама