Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Іноді, він таки прилітав

2 февраля´08 22:17 Просмотров: 232 Комментариев: 0
Іноді, він таки прилітав...Але ні, він з`являвся з нівідкіля і деяку частину часу викарбовував там. Він ставав одразу помітним , тільки-но з`являвся...Від людей він не бачив ні жалю ні співчуття..., бо був для них лише мішенню, в яку цілили сірим від пилу і бруду камінням...Та все дарма...--- каміння відмовлялось підкорятися ,- воно, зазвичай, незграбно зависало в просторі, дратуючи і так знервованих юрбатіїв...
А потім, всі зрозуміли, що каміння образливе, і чомусь стали пропонувати йому старі шпаркуваті черевики....Черевики зв`язували довгими шнурками і жбурляли у ціль з неминучою роздратованністю . Та черевики теж знаходили в собі змогу зависати в просторі...Саме цей момент іноді спантеличує моїх сусідів...
Ато...! уявляєш..,біжиш. як дурак на роботу, або навпаки-з роботи, а над головою гойдається на дроті кирпичина, а то й дві...ні, черевик краще...і тобі і йому приємно...А як ви гадаєте...? Вітер...
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама
Реклама