Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Двері

9 февраля´08 10:45 Просмотров: 204 Комментариев: 0
Іноді здається, що треба накуритись бо підсвідомість спить....А навіщо тобі спати... - ти моє спасіння...ти моя безпека... Не спи... – благаю..., бо я не бачу себе без тебе... А може це я сплю з відкритими очима...? То треба, певно, їх закрити, щоб почути тебе...? Ні не тебе..., - себе, бо ти - це я, а я це ти...
Так повинно...так варто...так потрібно...так необхідно...так належить... І я курю...Та ні..., я не курю...., я вигадую, що курю...Я питаю в неї... - Ну...і що будемо курити?... - вона мовчить.., дає право вибору, як належить подрузі, котра приймає гостей...а я, як остання курва... споживаю її зичливість...
Я видобую з неї думки і пережиток..., плету з них потайну спогад... і не можу втриматись, щоб не кинути на дорогу, як спожиток, цю сумну почвару..., бо вона іноді сама благає до цього... Головне щоб дорога була не брудною...і щоб воно не потрапило в багнюку...бо дуже часто з неба ллється брудний дощ...
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама
Реклама