Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

стихи бодлера

9 февраля´08 11:10 Просмотров: 715 Комментариев: 0
БОДЛЕР

ЛЮБОВ ДО ОБЛУДИ
Коли я бачу, як проходиш ти, кохана,
І б'ється в стелю спів з акордом струн лунких,
І ти — вся музика, гармонія рахманна,
І повна спокою глибінь очей твоїх;
Коли вдивляюся при світлі газу в дивне
Твоє химерливо-принадливе чоло,
Де з сяєвом очей, владарна королівно,
Вечірні факели досвітнє творять тло,—

Я мовлю сам собі: яка вона чудовна,
Якою свіжістю пашать її вуста!
Яка розважлива любов її гріховна,
А в серці — споминів бентежна вагота!

Чи ти — плід осені, дитя моїх фантазій?

Чи урна, сповнена розпачливихридань?
Духмяний цвіт, що зріс у пломінкій оазі?
Чи ложе, стелене для світлих раювань?

Я знаю: очі є, де світить жаль бездонний,
Коштовних таємниць не криє їх краса;
Шкатули без скарбів, порожні медальйони
Стократ пустельніші од вас, о Небеса!

Хіба не вистачить того, що ти — омана,
Мені, хто істини відрікся без жалю?
Облуда, маска ти? Байдужа? Невблаганна?
Я все одно тебе, прекрасна, божествлю.
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама