Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

_________longgonelost_________Olene______Ylene________

17 декабря´04 10:22 Просмотров: 298 Комментариев: 0
...хм,а вечірка була лайнова!!!!!Урра!!!!Як добре,ща я на неї не пішла...Вчора бродила по місту...Сідало сонце за чорними будинками стилю ранньої еклектики...Подібні на будинки Дрездена...В небі чорні гілки виділялися на червоному теракотоваму фоні...Застиглі хмари відсвічували вічність вечора.На жабі було стерильно,та і які люди будуть сидіти тут в такий холод...ПОбродили по Вернісажу серед безлічі картин і глиняних дрібничок...Час пік,люди спішать і нервуються,в небі новий місяць почав світити яскравіше...Сидимо в завулку головної площі, де колись був магазинчик "Метро",єдиний у Львові,в якому можна було купити андеграунд музику. Його закрили нібито на ремонт,(через нерентабельність) і не відкрили...бог не один,бог Одін:)А скільки грошей я там лишила за погано записані касетки.І ще більше кріхитних кавалочків спогадів...Ми шукали альбом Теріона,але хіба в цьому "ацтої" шось знайдеш? Отак бездумноі кружляли центром міста.Для мене вилазки в місто стали рідкістю...Дивилися на старі афішки вечірки,яеа пройщла ще у вівторок і на яку я забила болт.Добре,шо не пішла,був ацтой і обіцяні толкієністи помагали дерев"яними мечаим хвилини дві і пішли на пиво.Кріль образився:)В скандинавів соромом вважалося поховання на межі моря і землі...Давно не втікала з пари...ходили бруківкою.У вітрині висвітлені вечірні сукні...жодна з них не впадає в око...Похапцем перебігла дорогу...Якби цей холодний вечір тягнувся вічно...В очікуванні безнадійного завтра людство проживає маленькі спалахи того,що напевно і зветься життям...не помічаючи його втрату і розтрату хвилин,які ніхто не поверне.Заради чого?Невже не можна зупинити час тоді, коли тобі просто байдуже до всього...Коли ти не женешся за музикою і за часом...Просто ти є,йдеш і бачиш чорні гілки, безсніжні грудневі вулиці,рожеве небо і сонце,яке втікає від вовка ночі...Думки забаблудились,але дорога і номер маршрутки закодовані і міцно тримаються свідомості.Все життя це просто безкінечний скандинавський міф,де померлого кладуть на корабельі підпалюють на воді,де я безжалісно усміхаюся до аміна,де Локі краде волосся Сіф,де я тиняюся від вечірки до вечірки,де карають методом "врізати орла"...Залишалося позаду темніюче небо,місяць на півдні і рудий спалах над дахами центру міста...і музичні магазини,в яких давно перестали продавати хорошу музику...
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама