Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Історія 8 Березня

5 марта´08 19:22 Просмотров: 560 Комментариев: 0
Доводилося чути чимало версій походження свята 8 Березня. Ще за радянських, часів чи то жартома, чи то всерйоз говорили, що цього дня Клара Цеткін (Ейснер) стала жінкою. Потім вирішила вписати цю інтимну дату в світову історію, завуалювавши її під день “міжнародної солідарності жіночого пролетаріату”. 8 березня 1910 року на Міжнародній конференції жінок-соціалісток у Копенгагені було вирішено щороку відзначати цей.

Є думка, що ця дата має значно давніше походження. Начебто колись 8 березня вважалося професійним святом єврейських повій. Перша вісімка весни вважалася специфічною сороміцькою символікою.

Інша версія розповідає про ще глибше юдейське коріння святкування цього дня. До того ж одразу двох відомих нам ще з радянських часів дат. 23 лютого за старим (або 8 березня за новим) календарем юдеї знищили 75 тисяч людей, яких вважали своїми ворогами. Відтоді юдеї святкують цей день, називаючи його Пуримом. Після встановлення радянської влади її творці й ідеологи, насамперед Лев Троцький (Бронштейн), під іншим «соусом» нав’язали малограмотному пролетаріату ці дати.

Єдине чого не довелося чути – якихось українських чи слов’янських ознак та коренів святкування 8 березня. Адже природнішим днем зустрічі весни було б, скажімо 1 березня – календарний початок пори року. Або ж 23 березня – день весняного рівнодення.

Попри це радянська влада десятиліттями відзначала 8 березня як жіночу дату. На зло “загниваючому капіталізму” відстоюючи рівноправ’я жінок. Здебільшого воно знаходило своє вираження в роботі жінок з лопатою та відбійним молотком нарівні з чоловіками. Або ж у присутності жінок на тодішніх бутафорських “органах влади”. Натомість помпезність святкування та офіційний вихідний 8 березня були ідеологічно покликані засвідчити повагу радянської влади до жіноцтва, надавши день відпочинку від ударної фізичної праці.

У добу кравчуко-кучмізму теж не забули про жіноцтво. Було значно розширено його права. До лопати й молотка додалося право заробляти по всьому світу “індивідуальною жіночою діяльністю”. Або ж незалежно від пори року днями масово торгувати всіляким крамом на ринках, базарах чи просто людних місцях. Відтак продовження традиції святкування 8 березня виглядало цілком резонним. Водночас жінки помітно втратили досягнуте за радянських часів “гендерне представництво” в органах влади - точна ознака того, що останні почали щось вирішувати.

Судячи з виборчих списків після майбутніх березневих виборів, гендерна ситуація не врівноважиться і за нинішньої влади. Попри те, що у нашому політикумі з’являється дедалі більше жінок-лідерів – себто лідерок. Утім, вони чомусь зовсім не поспішають вирівнювати гендерну ситуацію в парламенті. Не помітно “жіночої солідарності” і в складанні списків претендентів та претенденток на депутатські крісла. Навіть у тих списках, де логічно мало б бути виправлено “гендерну нерівність”. Натомість лідерки воліють бачити себе в оточенні іншої статі – такого собі слухняно-прирученого “гарему” чоловіків з мандатами.

Утім, не можна сказати, що нинішня влада зовсім забула про жінок. Зовсім ні – день 8 Березня традиційно урочисто-вихідний. До того ж для жінок започатковується ще одне “право” – народжувати якомога більше дітей. Суттєво підвищена грошова допомога за народження дитини – безперечно, важлива і потрібна справа. Проте, сказавши з цього приводу “А”, нова влада наче заклякла з відкритим ротом, безпорадно силкуючись вимовити якусь наступну літеру алфавіту. Бо ж якщо й надалі такими темпами здійснюватиметься решта соціально-економічних обіцянок, проголошених на Майдані, то наші жінки швидко освоять ще одну “професію” – породілей. Займатимуться тим, що народжуватимуть дітей та доглядатимуть за ними протягом року, доки отримуватимуть грошову допомогу. Після чого тих дітей підкидатимуть у дитячі притулки й народжуватимуть нових. Такі випадки вже трапляються.

Торішнє 1 березня стало справді вагомою датою для українського жіноцтва та суспільства загалом. З цього дня на новонароджених почали виплачувати обіцяну на Майдані суттєво збільшену матеріальну допомогу молодим матерям. Ось цю дату можна справді вважати жіночим святом! Цілком доречно було б її відзначати щорічно. Зважаючи на те, що діти і ціни постійно зростають (не збагнеш, що швидше), вшанування жіночого дня 1 березня резонно відзначати щорічним підвищенням розміру грошової допомоги для новонароджених, а також постійним подовженням “вікового цензу” дитини, на яку виплачується допомога – до двох, трьох, п’яти років… Ось так - без банальних “помп” і без вихідного.

Чому Міжнародний жіночий день святкується саме 8 березня?
Яка історія 8 березня?
Все почалося на початку весни 1857 року, коли текстильщиці Нью-Йорку пройшли "маршем порожніх каструль" по Манхетену. Вони вимагали підвищення зарплати, поліпшення умов праці і рівні права для жінок. Демонстрацію природно розігнали, але шуму у зв'язку з своєю незвичністю вона наробила неабияк. Цю подію навіть стали називати Жіночим днем.
Прошло більше 50-ти років і в останню неділю лютого вже 1908 роки, тисячі жінок, знов вийшли на вулиці Нью-Йорку. Демонстрація ця, як можна здогадатися, була приурочена до того самого "Жіночого дня" 1857 роки. Жінки знов стали вимагати виборчого голосу, виступили проти жахливих умов праці, і особливо проти праці дітей. Поліція одержала наказ розігнати демонстрацію. У хід були пущені шланги з брудною крижаною водою.
В наступному 1909 році Жіночий день знов був відмічений маршами і страйками жінок. У 1910 році соціалісти і феміністки провели Жіночий День вже по всій країні. Пізніше в цьому ж році делегатки поїхали із США до Копенгагена на Другу Міжнародну Конференцію жінок-соціалістів, де і зустрілися з Кларою Цеткін.
Надихнена діями "американських соціалістичних сестер", Клара Цеткін запропонувала поставити на конференції питання про те, щоб жінки у всьому світі вибрали певний день, коли вони привертатимуть суспільну увагу до своїх вимог. Конференція, в якій взяли участь більше 100 жінок з 17 країн, гаряче підтримали цю пропозицію поіменним голосуванням, результатом якого з'явилося виникнення Міжнародного дня солідарності жінок в боротьбі за економічне, соціальне і політичне рівноправ'я. Треба відзначити, що точна дата цього дня на цій конференції так і не була визначена.
Вперше Міжнародний Жіночий День був проведений 19 березня 1911 року в Німеччині, Австрії, Данії і деяких інших європейських країнах. Ця дата була вибрана жінками Німеччини, тому що цього дня в 1848 році король Пруссії перед загрозою озброєного повстання дав обіцянку провести реформи, включаючи невиконане введення виборчого права для жінок.
В 1912 року цей день жінки відзначили не 19 березня, а 12 травня. І лише з 1914 року цей день стихійно стали відзначати чомусь 8 березня.
Так як Росія жила тоді на відміну від всієї Європи за юліанським календарем, то Міжнародний Жіночий День у нас в країні наголошувався не 8 березня, а 23 лютого.
В Росії цей день жінки відзначають щорічно з 1913 року. І ось, 23 лютого 1917 року, роки в Росії знов наступив цей день жінки Петрограду вийшли на вулиці міста протестуючи проти війни. Деякі стихійні мітинги перейшли в масові страйки і демонстрації, сутички з козаками і поліцією. 24-25 лютого масові страйки переросли в загальний страйк. 26 лютого окремі сутички з поліцією вилилися в бої з викликаними в столицю військами. 27 лютого загальний страйк переріс в озброєне повстання, почався масовий перехід військ на сторону повсталих, які зайняли найважливіші пункти міста, урядові будівлі. Створена Рада робочих і солдатських депутатів, одночасно створений Тимчасовий комітет Державної думи, який сформував уряд. 2(15) березня Микола II відрікся від престолу. 1 березня нова влада була встановлена в Москві, протягом березня - по всій країні.
Таким чиномом, саме Міжнародний Жіночий День 1917 роки з'явився спусковим гачком, що привів до Лютневої революції, яка в свою чергу привела до Жовтневого перевороту і виникнення СРСР.
В СРСР 8 березня довгий час був звичайним робітничим вдем, але 8 травня 1965 року, напередодні 20-річчя Перемоги у Великій вітчизняній війні, Міжнародний жіночий день 8 березня був оголошений в СРСР святковим днем.
Ось така історія 8 Березня
P.S. Багато хто сумнівається, що це свято дійсно "міжнародне". Проте, ще в 1977 році ООН прийняла резолюцію 32/142, призвавши всі країни проголосити 8 березня вдень боротьби за жіночі права - Міжнародним жіночим днем. Цей день оголошений національним вихідним в республіках колишнього СРСР, а також в: Анголі, Буркіна-Фасо, Гвінеї-Бісау, Камбоджі, Китаї, Конго (там свято не "міжнародних", а конголезьких жінок), Лаосі, Македонії, Монголії, Непалі, Північній Кореї і Уганді. У Сірії 8 березня відзначають День Революції, а в Ліберії - і зовсім як День пам'яті полеглих.


Дівчата, З Наступаючим Святом!!!!! Кохайте і будьте кохані!!!
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама
Реклама