Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Сповідь

19 марта´08 16:20 Просмотров: 212 Комментариев: 1
Ти мене покинув, а я тебе поховала.
Поховала біля свого подві'я, там де росте стара верба. На тій купі висадила барвінок, нехай плаче, замість мене.
Зробила я це вночі, коли був повний місяць і не було того зрадника - сонця. Воно завжди кохало тебе більше за всіх. А мені щоразу намагалося видерти очі, аби я не милувалася твоєю красою.
Ще на передодні ми незвично довго дивились у глибоке запівнічне небо, ловили зоряні відблиски в зіницях одне одного, пірнувши у духмяне срібло трав. Ти мене кинув тоді, коли напередодні ми мовчали злагоджено, як ніколи...
Я намагалася не слухати тебе. Сонно кліпала очицями і мружилася від яскравого світла. Потім, рвучко підвелася...
Ще пізніше твої вуста в останнє прошепотіли її ім'я, твої очі дивилися безглуздо на мене.
Очі дивилися безглуздо на мене. Я молилася незнаною мені молитвою. Я молилася усім богам світу.
Нарешті прийшов він - Б І Л Ь.
Пожаловаться
Комментариев (1)
LoVeToDay    26.03.2008, 13:36
Оценка:  0
LoVeToDay
:04:
Реклама
Реклама