Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

***

26 марта´08 19:50 Просмотров: 367 Комментариев: 2
Хлолодно. Хочеться зігріти руки.
Але варто хоча б на крок підійти блище до вогню - він зникає, наче мариво, залишаючи у пітьмі сиві візерунки диму. І все, що мені залишається - спогад. Про те, що може бути тепло. А тепло - це... як?
Думок немає. Точніш вони зникають настільки швидко, що я невзмозі зафіксувати хоча б одну. Червоні спалахи на темномі фоні закритих очей. Наче постріли. І звуки зникають. Змиваються ударною хвилею, віддачею від важкої вогнепальної зброї моєї свідосмості.
І бігти нікуди.
Голос застряг у грудях. І навіть якби я захотів спитати тебе, чи ти досі поряд - ти б не почула. Я захлинувся тишею. Чи я ще живий? Чи є життя взягалі? А може ми нарешті знайшли відповідь? Ми просто частина велетеньскогї мозаїки. Цікаво, де твоє місце? А де моє? Та чи важливо це?
Миті безглуздої, холодної та чомусь такої рідної відсутності. Наодинці з собою... Я випав з цього всесвіту. Ненадовго. На кілька секунд. Щоб пошепки спілкуватись зі своїми демонами. Не поспішай забирати мене назад.
Я сам повернуся. Коли-небудь.
Обіцяю.
Пожаловаться
Комментариев (2)
Отсортировать по дате Вниз
Лития    27.03.2008, 15:16
Оценка:  0
Лития
А чи потрыбно с з ними спілкуватись,з ціма демонами.Їй і ззовні досить..Повертайся)
Капелька_лужи*    26.03.2008, 20:15
Оценка:  0
Капелька_лужи*
:4: :1:
Реклама
Реклама