Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Казочка про віслючка

Отредактирована 15 ноября´09 0:57 Просмотров: 1373 Комментариев: 22
Із серії "



Жив якось у далекі радянські часи віслючок на ім’я Кєша.
Та трапилось одного дня з ним лихо – загубив він свою сопілку...

(Гм. Ото вже ж я дурню ляпнув. Звідкіля у віслюка сопілка?
Ну, нічого не поробиш. Буду викручуватись.)


Справа в тому, що матінка Кєши мріяла про музикальну освіту для синочка.
Тому і подарувала йому сопілку на перший день народження.

(Викрутився, еге ж? Бо, як то кажуть кляті москалі на газових переговорах с косоволосою дівчиною: “Фантазия – страшная сила!”)

Дуже засмутився віслючок. Адже полюбляв вигравати на своїй сопілці різноманітні мелодії. Особливо гімн Радянського Союзу. Дуже гарно і голосно в нього виходило. На радість громаді. Особливо вночі. Коли всі сплять. Під вікнами сусідів.
(Чесно кажучи, за їх допомогою та сопілка і загубилася).

Шукав Кєша, шукав, та так і не зміг знайти де її партизани закопали. От с горя і пішов світ заочі. Блукав, блукав наш віслючок, поки не натрапив на файну домівку серед лісу.
Постукав копитцем у двері та й попросив жалібно:

- Господарю, пустіть переночувати.

Вийшов на ганок кремезний дід і лагідно так каже:

- Заходь, заходь, якщо не лячно.

А у самого руки по лікоть у кровяці.

Перелякався Кєша, а робити то нічого. Житлову проблему не в наші часи ж вигадали.
Зайшов, і бачить – у величезному котлі тваринки довговухі варяться.

- А шо, синку, вечеряти будеш? – питає дід.

- Ні, діду, шось апетиту нема, - а сам вуха до голови притиснув міцніше, забився в куточок, та й заснув тривожним сном.

Ранком розплющив очі, хвостиком перехрестився, що досі живий, подякував господарю за притулок, та став в дорогу збиратись. А дід посміхнувся у вуса, підморгнув віслюкові і каже:

- Знаю я, Кєша, в чому твій смуток. Ти мене не злякався, тому я тобі віддячу. Сопілки в мене немає, але маю трубу чарівну. Вона тобі дуже в пригоді стане. Тримай! А як принесе вона тобі щастя, то й ти мене, діда Мазая, згадай добрим словом.

- От спасибі, діду! Вік вашої доброти не забуду!

Схопив трубу і тікати. Бо хто його знає що в тих пенсіонерів ще на умі.

А як відбіг подалі, то став подарунок випробовувати. І от же ж горе, як він тільки в ту трубу не дув, а вона тільки одну мелодію і видавала:

- Ту-ту. Ту-ту-тут-туру-ту-ту.

Похнюпився вислючок. А шо поробиш? Чарівні музичні інструменти ж такі не передбачувані... І так йому стало сумно, що пішов він до річки, вигукнув:

- Моє життя – суцільне лайно!

Та й „бульк” – кинувся у воду. Але наврочив таки своїми словами і потонути не зміг. Бо лайно, як відомо, наче піратській корабель без скарбу, добре тримається на воді.
Ліг він на хвилі спинкою, копитця до гори підняв, та й понесло його течією в море, а потім і в океан. Плив Кєша так три роки і чотири дні, поки не прибило його до американського берегу.

Тут би і щасливий кінець його пригодам прийшов би, бо щось набридло мені стільки писати, та й вам, мабуть, читати. Але зовсім не так сталося. Вихопив його з води якийсь студент в окулярах і потягнув до себе додому. Кєша і радий би був чинити йому опір, боротись за право на приватне життя, звати поліцію, нагадувати про те, що не можна так чинити у віслюкратичному суспільстві... Та не міг, бо геть знесилів від трирічного харчування одними тільки морепродуктами.

Тож затяг студент його до оселі. Дивиться на бідолашного віслюка поглядом хтивого збоченця і вже ременя на штанах розстібує..... Херасе детская сказочка
Витяг з-за пазухи гострого ножа, та шепочучи молитви якомусь своєму язичеському богу,
хотів вже принести Кєшу йому в жертву. Зібрав віслючок останні сили та й вистрибнув у віконце. Але студент виявився спритнішим і встиг ухопити його за хвоста. Тоді достав Кєша трубу свою чарівну, та як висів у вікні, так і дунув в неї всім повітрям з легенів.

- Ту-ту. Ту-ту-тут-туру-ту-ту. – голосно заверещала труба.

- А це ідея!!! - почулося позаду.

Студент затягнув віслюка назад, сховав ножа, і лагідно погладив Кєшу по голові.

- Ти не ображайся, тваринка. Захопив мою душу кровожерливий бог Майкрософт.
Примушував робити такі погані справи. Але як задув ти в трубу свою, тирчачи у вікні, придумав я таку штуку, що оберне його на користь людям.

- Виндовс маст дай, - хотів сказати віслючок, але згадавши про ножика, промовчав.

Так вони і потоваришували. А як вирішили скріпити дружбу пляшкою горілки,
то вже через півгодини, дуділи на трубі разом, у друг друга в обіймах.

- Буш? – питав студент, заплітаючись хмільним язиком.
- Я не Буш, я – Кєша! – гордо відповідала п’яненька тварина.
- А я Біллі. Та я не про те. Я питаю – буш? – не здавався студент, тикаючи в мордочку ще одною повною чаркою.
- Буду! – згодився віслюк, сповз під стіл і захропів.

Після тижня пияцтва вже ніхто і не пам’ятав, як Кєшу звали насправді.
Так до нього оте прізвисько „Буш” і пристало.

І зажили вони щасливо, згадуючи доброту діда Мазая.
Студент навчився видувати з чарівної труби велике багатство.
А віслючок, кажуть, став дуже відомою і поважною людиною. Може й брешуть.


Теги: сказка
Мне нравится! Понравилось: 2
Пожаловаться
Комментариев (22)
Отсортировать по дате Вниз
Pianistka399    30.12.2009, 14:53
Оценка:  0
Pianistka399
Сожержание, как я уже говорила, комментировать не люблю.
Но на "віслюкратичне суспільство" отозвалась апплодисментами. Стоя.

Браво, Сергей, браво.
Serg*    30.12.2009, 15:09
Оценка:  0
Serg*
спасибо, спасибо)
MarQissa    18.04.2008, 21:05
Оценка:  0
MarQissa
:02:
:62:
талант...що тут ще додати!?
Serg*    18.04.2008, 21:05
Оценка:  0
Serg*
денег))
kukuruku_fish    18.04.2008, 13:25
Оценка:  0
kukuruku_fish
:02: :02: :02:
Serg*    18.04.2008, 13:25
Оценка:  0
Serg*
:-)
Unchain_My_Heart    17.04.2008, 22:16
Оценка:  0
Unchain_My_Heart
:02: :02: :02:
Serg*    17.04.2008, 22:16
Оценка:  0
Serg*
:-)
Kistochka    17.04.2008, 15:30
Оценка:  0
Kistochka
после слова "вислючек" вы меня потеряли ))))
Serg*    17.04.2008, 15:30
Оценка:  0
Serg*
В том же районе и сопилочка потерялась)) Бермудский треугольник какой-то)
Санторини    17.04.2008, 15:15
Оценка:  0
Санторини
обожаю жуткости :01:)))))))))))))))))
Serg*    17.04.2008, 15:15
Оценка:  0
Serg*
хорошо что я ЖУТКО милый) а то впору было бы и расстроиться от твоих предпочтений))
Феникс    17.04.2008, 14:35
Оценка:  0
Феникс
еще раз перечитала :02:
и опять восхищаюсь твоей фантазии и ЧЮ!!!
:74:
:62:
Serg*    17.04.2008, 14:35
Оценка:  0
Serg*
сам поражаюсь)) это был тот редкий случай, когда не пришлось ничего придумывать кроме персонажа) А он стал жить своей жизнью и её мне же пересказывать)
L*Escargot    17.04.2008, 13:46
Оценка:  0
L*Escargot
:84: :02:
заметка номер раС..
заметка номер двА...
насторение замечательное! ))
..пы.сы. а я всё не сдаюсь ,)
Serg*    17.04.2008, 13:46
Оценка:  0
Serg*
молодец) с хорошим настроением и не сдаваться приятнее)) эгэ ж?))
Санторини    17.04.2008, 13:26
Оценка:  0
Санторини
жуткая душераздирающая история :62:
Serg*    17.04.2008, 13:26
Оценка:  0
Serg*
тебе шо не сделай - всё жутко)
ифкгр_    17.04.2008, 13:03
Оценка:  0
ифкгр_
ЖЕЕееесть!!!! :02: :62:
Serg*    17.04.2008, 13:03
Оценка:  0
Serg*
жесть была бы, если б продолжил развивать сюжет зачеркнутых строк)))
Реклама
Реклама