Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Ранкова солона посмішка...

12 мая´08 16:07 Просмотров: 685 Комментариев: 8
Що гірше - порожнеча чи її посмішка? Для більшості перше. А для мене... як завше. Кажуть, найдорожче найлегше втратити. Палю у вікні.


Застрілений. Мій єдиний, щойно. Сьогодні. Ось так, на вулиці, застрілений. Нема. Не вірю. Не може. Ні.
Він зараз повернетья з роботи, поцілує мене, Ігоря, Ірішку і все буде гаразд. Та він чомусь все не йде. Чому? не вірю.

І що, що подзвонили з моргу. Сказали. що осьо - сталося. вбивця зник. бачили, що мент. бісова карма - вже друга найлдорожча людина - тим саме чином. від кулі мента. ненавиджу.
Аж на дворі весна... все цвіте, все живе.. та не все.
не вірю. не відчуваю. далі біле марево - осліпла.
морг. опізнання. діти у Баст. за руку тримає Джед. поруч Інс. надворі Грей, Ніколас з дружиною і донею. Грей грає зі своєю двійнею. Олька з Сашком. Баст тримає Ірішку на грудях - їй що півроку нема, на небо дивиться, та все розуміє. Ігор сидить і дивиться на квітку коло дороги - схлипує. Не вірить. йому 4 рочки з хвостиком, сидить наче приречений. Бліде марево Кріс виходить на сонце, її під руки тримає Джед з Інсом. Фес, що щойно приїхав, хапає за руки, щось каже, співчуває.. намагається щось.. якось. Обертаюсь вівчаркою, завеликою, занадто блідою із білими очима.. ми всі йдемо до машин - треба їхати до нашого дому.. нашого з Міхою.. нашого...
не мам"ятаю похорон - знаю - як домовлялися, до крематорію. востаннє торкнулась, нема згорів. ось чорна коробочка - у ній теплий попел - ЙОГО НЕМА. дійшло. сльози покотом. вже зрозуміла - не вернеться. Ірішка плаче - теж відчуває. Ігор притуливсь до колін. ми вдома.
9 день. сім"я зібралася. діти мої і я - одне ціле, постійно поруч. як і друзі. у нашому домі зараз три сім"ї - Баст з Сашком і Олею, Джед з Грей і дітьми та Ніколас з дружиною і донею. нікуди не збираються, постійно поруч. аби чого не сталося. Інс постійно у дроварнях, дворі, все у хазяйстві. разом із Джедом і Фесом. Ніколас все у вовчому з дітьми. Велика няня. Баст з дівчатами намагається лишати мій дух у мені. А я все з Ірішею.
Як виявилось, Інс і Джед шукали вбивцю. Знайшли. Оце так збіг! Той самий. за тиждень до пенсії він застрелив у скроню мого чоловіка, як роками раніше мого першого брата, тоді випадково.. це вже зумисно. бо він не любив патлатих. дуже. з битинства. шизофренік. на ньому 8 душ. за тиждень до пенсії - на пожиттєве.
Влаштована зустріч із ним. в очах моїх одне питпння "за що?" а він не сприйма, тільки каже - "а цей патлатий тебе любить, як і той, 8 років тому, я згадав - тож твій був брат чи як, ти так до нього неслась, так обіймала.. та цей осьо сказав "торкнешся дружини - знайду і вб"ю." хіба не дурень? ото він мене? цікаво як... гі-гі.." у віконце кімнатки чотири ока - Інс, Джед спостерігали. Вовчиця сидить і плаче, мужика уводять до камери. Джед бере на руки величеньке біле пухнастя й несе до машини. Сплю на колінах Інса.
Знов біле. Сліпну, певне. Вже нема чим плакати, та плачеться.. добре плачеться.
40 днів. прощавай. одну мене досі не лишають. та вже не все разом, а то одна сім"я, то інша. іноді дуже сумую. вию.. та не даю дітям перейматись. живу для дітей і наших собак - Дафна, Рагнар, та їх діти - собаче кубло. Нік їх дуже любить. і Грейка з Танею.. наче вже не так страшно.. порожнеча. і все.
днями з дітьми - читаю казки, малюю, гуляю, зтаю звіром (то єдтне, що можна фізично) та граю з ними. готую, прибираю... наче живу.
та ось перше липня. його день народження. всі йдемо до нього. до того лісу, тієї квітучої кам"яної спорудки, що тепер його дім.. наче б то. тихо так... вітер віє і всі стають звірми і виють. страшно. зно сімейний збір - натовп людей. його друзі з універу, роботи.. досі розбираю листи.. досі відповідаю на його мобільний.. наче маленькі бджоли - жалять у відкриту рану. та вже нема сил реагувати. і ці Ірчині оченята "мамо, чому? навіщо так? я хоцю, щоб тато був тут.. хоцю.." ігор майстує їй іграшки.. баст тримає її. всі бубонять, їдять.. а я сиджу коло холодного каменя, та вкривається він мохом, наче вбранням, квітли волошки, берізки цвіли.. а я все сиділа і всміхалась тим сльозам, що всохли на щоках ще вранці, коли він снивсь, обіймав, був... знов біле марево, сліпну. Джед підніс до багаття, попросив Ядвігу відігріти. нехай Смерть відігріє вдову.. та вона ж моя сестра.. що з тим зробиш...
так і не змогла бачити. лише чула як співав Інс. Як підспівувала вся сім"я. Як витягувала Яга високу актаву з Грей і Баст. Краса.
Тиша. Ранок. Мій день народження. Іринка поснула в мене на грудях під казочку. Ігор поруч. Дафна, рагнар. Я вся у цуцнятах. Жива...
меня дзвонять, дарують, приносять, жартують. А сім"я тихенько поруч, гріє. Та все одно порожньо. і ось цей бьоздник без нього був найгіршим з тих, що були без нього. бо востаннє його не було на моєму дні народження, бо ми були ще не знайомі.
Тихий вий. тихий. в унісон. мати, донька і син. бо тата поруч нема.

Та ось мене будить баст. і каже, що сніданок вже готовий, хай би я вставала..
тож він живий, я пам"ятаю - я випускала в універ, все було гаразд.
До вечора, коханий. До вечора...
Пожаловаться
Комментариев (8)
Отсортировать по дате Вниз
absinthe    18.05.2008, 22:49
Оценка:  0
absinthe
пока дочитала до момента, что все это сон, уже передумала кучу всякого плохого....ну хорошо что сон :01:
Крис_    18.05.2008, 22:49
Оценка:  0
Крис_
сон...) всего сон.
Sir_Nickolas    16.05.2008, 12:23
Оценка:  0
Sir_Nickolas
It's nothing to be worry about. It's just a dream.
Think before you do. Think before you type. Think before you think. Think before
Крис_    16.05.2008, 12:23
Оценка:  0
Крис_
yeah.. it's jast hard to feel ok, when you feel all this.
Kitsune_Mirai    13.05.2008, 01:42
Оценка:  0
Kitsune_Mirai
не можна так....))
добре. що все добре :4:
Крис_    13.05.2008, 01:42
Оценка:  0
Крис_
ага..
Небо_    12.05.2008, 22:33
Оценка:  0
Небо_
дякую...добре,що сон..
Крис_    12.05.2008, 22:33
Оценка:  0
Крис_
будьласка.
Реклама
Реклама