Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

122

24 июня´08 0:23 Просмотров: 467 Комментариев: 0
122. Порядок та правові наслідки передоручення.
Стаття 1000. Договір доручення
1. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
2. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

1. Договір доручення є універсальною підставою виникнення відносин договірного представництва (див. ст. 237 ЦК та коментар до неї). За договором доручення повірений, вчиняючи юридичні дії, створює, змінює та припиняє права та обов'язки для іншої сторони (довірителя). Функція договору доручення полягає в тому, що він покликаний врегулювати відношення між представником і тим, кого представляють, як внутрішню сторону представництва. Зовнішня ж сторона відносин представництва відображається в повноваженнях представника, зазначених у довіреності та /або договорі.
Предметом договору доручення є надання нематеріальних посередницьких послуг. Повірений зобов'язується здійснити зазначені дії, що є юридично значущими, тобто тягнуть виникнення, зміну або зупинення прав і обов'язків у довірителя. Однак ці дії повинні бути правомірними, а також не пов'язаними з діями суто особистого характеру. Доручені дії можуть бути як разовими одночасними, так і періодичними. Фактичні дії не включені законодавцем у предмет договору, оскільки вони не є його основною метою та носять супутній характер. Спеціальних норм стосовно форми договору доручення ЦК не встановлює, тому застосовуються загальні положення щодо форми правочину (див. ст.ст. 205-208 ЦК та коментар до них). На підставі договору доручення довіритель, як правило, видає повіреному довіреність, у якій зазначено обсяг повноважень повіреного, і тим самим повірений легалізується як представник перед третіми особами.
2. Коментована стаття передбачає можливість встановлення виключних прав, зокрема в договорі доручення може бути передбачено право повіреного на вчинення частини юридичних дій від імені та за рахунок довірителя; встановлені строк дії доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Стаття 1001. Строк договору доручення
1. Договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя.

1. Оскільки договір доручення є консенсуальним, то він набирає чинності з моменту досягнення згоди сторонами по всіх умовах договору. Разом з тим, з урахуванням характеру доручення строк дії договору доручення може бути як визначений, так і невизначений сторонами в момент укладання договору. Коментована стаття встановлює, що строк може визначатися в будь-якому періоді часу, протягом якого повірений повинен виконати надане йому доручення або визначитися конкретною датою. Строк дії договору доручення пов'язаний зі строком дії довіреності, що видається повіреному. Строк дії договору не може бути меншим за строк дії довіреності. Строк договору повинен або співпадати зі строком дії довіреності, або перевищувати його. В останньому випадку, якщо строк дії договору більший, ніж три роки, довіритель повинен після спливу строку дії першої довіреності видати нову довіреність. Укладення безстрокового договору означає, що сторони не визначили в договорі граничний строк його дії, але довіреність, яка видається, обов'язково повинна містити вказівку про строк. Якщо строк довіреності спливе, а нова довіреність не видана, то договір доручення припиняється.

Стаття 1002. Право повіреного на плату
1. Повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.
2. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

1. Частина 5 ст. 626 ЦК передбачає, що будь-який договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Таким чином, встановлено презумпцію оплатності будь-якого договору, в тому числі і договору доручення. Відповідно коментована стаття передбачає, що повірений має право на плату за виконання своїх обов'язків за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.
2. Навіть у випадку відсутності узгодженого в договорі розміру плати повірений має право на плату. В такому випадку вона виплачується відповідно до звичайних цін на такі послуги. Тобто безоплатним цей договір буде лише тоді, коли це буде прямо передбачено договором або законом.

Стаття 1003. Зміст доручення
1. У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

1. Коментованою статтею передбачена обов'язкова вимога щодо чіткого визначення кола дій, які належить вчинити повіреному, тобто договір доручення повинен містити чіткий перелік необхідних для вчинення дій. Крім того, вони мають бути правомірними, конкретними та здійсненними. Здійсненність та правомірність вчинюваних дій є своєрідною конкретизацію частини 5 ст. 203 ЦК, що встановила вимоги щодо чинності правочину. Крім того, це необхідно для того, щоб довіритель міг контролювати, чи належним чином і в належному обсязі виконав повірений своє доручення, або перевірити, чи не вийшов повірений за межі повноважень, наданих йому довіреністю та укладеним договором.

Стаття 1004. Виконання доручення
1. Повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.
2. Повіреному, який діє як комерційний представник (стаття 243 цього Кодексу), довірителем може бути надано право відступати в інтересах довірителя від змісту доручення без попереднього запиту про це. Комерційний представник повинен в розумний строк повідомити довірителя про допущені відступи від його доручення, якщо інше не встановлено договором.

1. Повірений, керуючись інтересами довірителя, зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Оскільки повірений діє він імені та в інтересах довірителя, то повірений пов'язаний наданими йому вказівками про порядок виконання доручення, умов та змісту правочину, який йому доручено вчинити. Повірений також не має права самостійно змінювати вказівки про спосіб і порядок виконання доручення навіть і тоді, коли існує можливість укласти правочин на більш вигідних умовах, ніж ті, що містяться у вказівках довірителя. Однак повірений має право відступити від вказівок довірителя лише у виключних випадках. Тобто, коли повірений в інтересах довірителя через обставини справи повинен відступити від вказівок довірителя та повірений не мав можливості заздалегідь запитати довірителя або не отримав в розумний строк відповіді на свій запит. В цьому випадку, коли повірений через обставини відступить від вказівок довірителя без додаткових вказівок, він повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення, як тільки це стане можливим.
2. Дещо відрізняються права повіреного, що діє як комерційний представник (стаття 243 ЦК). У даному випадку співвідношення прав та обов'язків сторін може встановлюватися та залежить від особливостей товарообігу та ситуації на ринку. Однак такий повірений зобов'язаний у розумний строк повідомити довірителя про допущені відступи, якщо інше правило про строки та способи повідомлення довірителя не встановлено договором.

Стаття 1005. Особисте виконання договору доручення
1. Повірений повинен виконати дане йому доручення особисто.
Повірений має право передати виконання доручення іншій особі (замісникові), якщо це передбачено договором або якщо повірений був вимушений до цього обставинами, з метою охорони інтересів довірителя. Повірений, який передав виконання доручення замісникові, повинен негайно повідомити про це довірителя. У цьому разі повірений відповідає лише за вибір замісника.
2. Довіритель мас право у будь-який час відхилити замісника, якого обрав повірений.
3. Якщо замісник повіреного був указаний у договорі доручення, повірений не відповідає за вибір замісника та за вчинені ним дії.
4. Якщо договором доручення не передбачена можливість вчинення дій замісником повіреного або така можливість передбачена, але замісник у договорі не вказаний, повірений відповідає за вибір замісника.

1-4. Коментована стаття передбачає, що повірений зобов'язаний виконати доручення особисто, що пов'язане з особистою довірою зі сторони довірителя повіреному, а також тим, що при виборі особистості повіреного враховуються його ділові та моральні якості. Коментована стаття передбачає випадки, коли допускається передача виконання доручення іншій особі. Так, це можливо, коли це передбачено договором або, якщо повірений був примушений до цього обставинами, з метою охорони інтересів довірителя. В тих випадках, коли повірений в силу обставин, передбачених цією статтею, передав свої повноваження заміснику, то він відповідає лише за вибір останнього. Повірений зобов'язаний повідомити про обставини, за яких були передані повноваження заміснику, а також відомості про нього. Повірений, який передоручив виконання доручення третій особі, повинен негайно повідомити про це довірителя. Якщо цього не буде зроблено, повірений буде відповідати як за вибір замісника, так і за його дії.
Довіритель має право відхилити замісника, обраного повіреним, у будь-який час. Відвід заміснику набирає чинності, як тільки про це йому стало відомо. Виконання доручення замісником після його відводу не тягне для довірителя ніяких обов'язків. Такі обов'язки можуть виникати лише тоді, коли довіритель схвалить дії відведеного їм замісника.

Стаття 1006. Обов'язки повіреного
1. Повірений зобов'язаний:
1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення;
2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення;
3) негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

1. Одним з основних обов'язків повіреного є повідомлення довірителя про хід виконання доручення. Цей обов'язок є своєрідним контролюючим та застережним фактором, який дозволяє довірителю стежити за належним виконанням доручення та його правовим становищем, яке змінюється відповідно до дій повіреного. Це дає можливість довірителю змінити, конкретизувати свої вказівки відповідно до обставин, контролювати діяльність повіреного, своєчасно вживати необхідні заходи з метою захисту власних інтересів.
Наступним обов'язком повіреного, що виконує захисну функцію щодо прав довірителя, є обов'язок повернення довіреності, строк якої не закінчився і надати звіт про виконання доручення та документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення. Звіт повіреного повинен містити всі відомості про вчинені ним дії та досягнуті результати. Ця інформація необхідна довірителю для здійснення прав та виконання обов'язків, що виникли внаслідок дій повіреного. Звіт може бути як в усній, так і в письмовій формі. Але слід мати на увазі, що у випадку наявності нотаріально посвідченої довіреності, її повернення довірителю не означає її відміну. Таким чином, довіритель не захищений від будь-яких протиправних дій із боку повіреного. Повірений може отримати дублікат довіреності взамін втраченої. Для уникнення подібної ситуації у довіреності повинно вказуватися право повіреного на отримання дублікату довіреності взамін втраченої або пошкодженої. Крім того, повірений зобов'язаний повернути одержані повіреним для довірителя гроші, речі, документи та інше майно від третіх осіб, що належать довірителю з моменту, коли вони були вручені повіреному. Довірителю також повинні бути передані документи, що свідчать про наявність правових зв'язків між ним та третіми особами.

Стаття 1007. Обов'язки довірителя
1. Довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.
Довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором:
1) забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення;
2) відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення.
3. Довіритель зобов'язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення.
4. Довіритель зобов'язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.

1. Обов'язок довірителя видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій є необхідним наслідком, який випливає зі змісту самого договору доручення, оскільки повірений діє від імені довірителя. Строк дії довіреності має або збігатися зі строком договору доручення, або бути меншим. У випадку, коли строк дії договору більше трьох років, то необхідно мати на увазі, що хоча ст. 24 ЦК і передбачає можливість видання безстрокової довіреності, але процедура зберігання безстрокових довіреностей та довіреностей, строк яких перевищує три роки, не передбачена.
2. Довіритель зобов'язаний забезпечити повіреного всім необхідним для належного виконання доручення. Це можуть бути гроші та інші засоби, необхідні для вчинення відповідних юридичних дій. Інші витрати, зроблені повіреним, відшкодовуються довірителем лише у випадку, коли вони є виправданими та відповідають інтересам довірителя. Витрати, що не передбачені договором, відшкодовуються лише у випадку, коли вони визнані довірителем, а в разі наявності спору — за рішенням суду у разі, якщо вони були необхідними для належного виконання доручення.
3. Довіритель зобов'язаний прийняти все отримане повіреним в ході виконання ним доручення у тому випадку, коли повіреним доручення було виконане належним чином з узгодженими відступами від порядку та способу його виконання.
4. Згідно зі ст. 1002 ЦК повірений має право на плату за виконання свого обов'язку, тому внаслідок цього коментованою статтею передбачається обов'язок довірителя виплатити повіреному плату.

Стаття 1008. Припинення договору доручення
1. Договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі:
1) відмови довірителя або повіреного від договору;
2) визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;
3) смерті довірителя або повіреного.
2. Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною.
3. Якщо повірений діє як підприємець, сторона, яка відмовляється від договору, має повідомити другу сторону про відмову від договору не пізніш як за один місяць до його припинення, якщо триваліший строк не встановлений договором.
У разі припинення юридичної особи, яка є комерційним представником, довіритель має право відмовитися від договору доручення без попереднього повідомлення про це повіреному.

1. Договір доручення припиняється на загальних підставах, встановлених ЦК щодо припинення договору, а також у разі відмови довірителя або повіреного від договору, смерті довірителя або повіреного, визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім. Довіритель вправі відмінити доручення, а повірений відмовитися від нього у будь-який час. У разі припинення договору з цієї підстави, одна зі сторін повинна попередити іншу заздалегідь. Угода про відмову від такого права однією з сторін є нікчемною.
Якщо повірений діє як підприємець, то будь-яка сторона, що відмовляється від договору, має повідомити іншу про відмову від договору не пізніше ніж за один місяць, якщо більш тривалий строк не передбачений договором.

Стаття 1009. Наслідки припинення договору доручення
1. Якщо договір доручення припинений до того, як доручення було повністю виконане повіреним, довіритель повинен відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення, а якщо повіреному належить плата — також виплатити йому плату пропорційно виконаній ним роботі. Це положення не застосовується до виконання повіреним доручення після того, як він довідався або міг довідатися про припинення договору доручення.
2. Відмова довірителя від договору доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному припиненням договору, крім випадку припинення договору, за яким повірений діяв як комерційний представник.
3. Відмова повіреного від договору доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих довірителеві припиненням договору, крім випадку відмови повіреного від договору за таких умов, коли довіритель позбавлений можливості інакше забезпечити свої інтереси, а також відмови від договору, за яким повірений діяв як комерційний представник.

1. Припинення договору доручення тягне за собою певні наслідки, одним з яких є обов'язок довірителя відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення, якщо договір припиняється до того, як доручення було повністю виконане повіреним. Також довіритель повинен виплатити плату, що передбачалася для повіреного пропорційно виконаній роботі. Щодо відшкодування збитків, то вони відшкодовуються відповідно до правил ст. 1007 ЦК.
2-3. Відмова довірителя від договору доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному припиненням договору, крім випадку припинення договору, за яким повірений діяв як комерційний представник. Пов'язано це з особливістю комерційного представництва яке є підприємницькою діяльністю. Відмова повіреного від договору також не тягне за собою відшкодування збитків довірителеві, завданих припиненням договору, крім випадку, коли відмова повіреного від договору була зроблена за небезпечних для матеріального становища довірителя умов, у яких довіритель був позбавлений можливості інакше забезпечити свої інтереси, а також відмови від договору, за яким повірений діяв як комерційний представник.
Виняток складає випадок відмови повіреного від договору за таких умов, коли довіритель позбавлений можливості інакше забезпечити свої інтереси, а також відмови від договору, за яким повірений діяв як комерційний представник.

Стаття 1010. Обов'язки спадкоємця повіреного та ліквідатора юридичної особи — повіреного
1. У разі смерті повіреного його спадкоємці повинні повідомити довірителя про припинення договору доручення та вжити заходів, необхідних для охорони майна довірителя, зокрема зберегти його речі, документи та передати їх довірителеві.
2. У разі ліквідації юридичної особи — повіреного ліквідатор повинен повідомити довірителя про припинення договору доручення та вжити заходів, необхідних для охорони майна довірителя, зберегти його речі, документи та передати довірителеві.

1-2. Оскільки правонаступництво за договором доручення неможливе, смерть фізичної особи та ліквідація юридичної є безумовною підставою припинення договору доручення. Єдиний обов'язок, що закріплюється як за спадкоємцем повіреного, так і за ліквідатором юридичної особи — це вжиття заходів, необхідних для охорони майна довірителя, зокрема збереження його речей, документів та передати все отримане повіреним довірителеві. Ліквідатор — ліквідаційна комісія, як і спадкоємці, зобов'язаний повідомити довірителя про припинення договору доручення та вжити заходів, необхідних для охорони майна довірителя, зберегти його речі, документи та передати довірителеві. Якщо вжиття зазначених заходів передбачає здійснення спадкоємцями витрат, то вони підлягають відшкодуванню довірителем. Слід також зазначити, що у випадку надходження після смерті повіреного будь-якого майна чи документів як наслідок доручення вони підлягають передачі довірителеві.

Пожаловаться
Комментариев (0)
Популярные заметки S4actie2
Реклама