Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

від ідеалу не відмовляються.

30 июня´08 22:08 Просмотров: 384 Комментариев: 0
Боже, хіба то я могла знати , що оце все не закінчить ще так довго...хто ж то міг передбачити оцю всю тяганину та лише одні обійми. все це так вкрай безглуздо, що здавалось, що от-от всьому настане кінець......все було так порізному, завжди щось траплялось таке, що майже ставило з ніг на голову все, а потім повертало до того ж самого положення.
"Він не такий як всі"- банально кажу я......але я просто не знаю які там всі оті інші, бо мені і цього з головою вистачає і я майже тону в його майже безмежному лібідо при кожній новій зустрічі. вже починає трохи напрягати вся ця ситуація.
Здавалось би, що сподобався інший, зовсім інший у всіх відношення ( навіть вікова різниця між ними складає приблизно років 13)....їх і порівнювати не потрібно, бо вони НАДТО різні......подумала, що то у мене уподобання змінились і все стане поіншому, але не так склалося, як гадалося, все таке швидкоплинне, що невстигла я "насититись" та нарадітись новому, як старе влізло і поставило знову все так, як треба йому......воно наче, падло, відчуває, що відбувається і робить все так, як вважає за потрібне....і знову якась шалена пристрість....
як там кажуть" нове- це добре забуте старе"? а якщо старе ще не добре забуте, то що робити? що роботи, коли при кожній твоїй відчайдушній спробі забути воно знову таки влізає і починає активно про себе нагадувати? що тоді?
а тоді нічого...раз вже так виходить, то вже нічого не вдієш.....
здавалось би, що він ідеальний...хоча ідеальних не має, але всеж у кожного свій ідеал є......і будемо радіти тому, що маємо :)))
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама