Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

;-)))

9 июля´08 18:20 Просмотров: 294 Комментариев: 3
Я просто – жодна інша: я – це я.
Я теж живу.
І вмію ще любити.
Я вперта, і наївна, і крихка,
Але така, що ладна все простити.
Я трохи вредна, я така, як є.
В зіницях сумнів деколи ночує
Але ти чуєш, я – твоє, твоє
Оте свічадо, що тебе відчує
Душею й тілом –
Без усяких фальш,
Без перебільшень,
Без якихось зверхонь…
Захочеш ти - ми підемо ще дальш,
Туди, де коні щастям мчуться верхи,
Туди, де шовк і павутиння рук,
Туди, де очі плачуть від цілунків,
Де буде терпко від жаданих мук,
І солодко від хвиль дарунків…
А я боюсь. Ти знаєш, я боюсь,
Якби раптово тілом захотіла, -
Я об покору ніжно розіб’юсь
Й зів’юсь сльозою я до твого тіла…
А я боюсь, якби ти захотів,
То цілував би ноги та долоні…
Любив й любив, і може й би не вмів,
Проте збирав би солод весь солоний…
Я є така, прости, я є така,
Прийми мене таку, яку ти любиш,
За те я буду завтра лиш твоя,
І обіцяю, що мене не згубиш.
Пожаловаться
Комментариев (3)
Отсортировать по дате Вниз
Ружа    07.08.2008, 09:10
Оценка:  0
Ружа
ясно.. жаль, что в нете забыват вспоминать авторов - это большое упущение...потом удивляются, что все станоится общим......
Ружа    06.08.2008, 08:05
Оценка:  0
Ружа
твій вірш?
:4:
КЛенчик    06.08.2008, 08:05
Оценка:  0
КЛенчик
Я впервые познакомилась с этим стихотворением на сайте Одноклассники. К сожалению автор был не указан. Но по духу этот образ мне очень близок =))
Реклама