Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

diese Tage dazwischen

Отредактирована 27 января´10 14:02 Просмотров: 896 Комментариев: 5
"ми з великою уважністю віднесемся до Вашої ідеї, якщо у Вас виникнуть запитання просимо не роздумуючи звертатися до нас..." От муділа...! між рядками це слід прочитати так "Нафіг треба нам твої зауваження. Чувак, якшо тобі нема шо робити  і тільки спамити нам скриньку своїми ідеями, то пішов би ти....газони косити, або сніг збирати- більше користі буде"

Я вже здається казала шо ненавиджу часами свою роботу...

Тобто я її насправді люблю поки нема кращої. Люблю ше й тому, шо шеф мене розуміє і жартує з мене називаючи "гнилая богема". І відпускає на різні попойки і репетиції. А іноді і сам буває організатором власне попойок. І співробітники в мене круті, і вульгарні анекдоти можна розказати, крім того вони не сркучують праведний фейс, коли в мене черговий напад агресії і я матюкаюся на чому світ стоїть.
Що ж професійного боку, то ця тема зовсім shitty.Тут я влізла в публіцистику і журналізм до яких взагалі не маю відношення. Але,як виявилось написання рецензій це весела штука...

От так і живу із думкою шо гріх жалітися поки намеє кращого...

Одне мене просто виводить із себе - коли приходить якийсь мудозвон із сусіднього відділу і розказує мені шо я маю зробити. Звичайно, йому потім дуже не подобається, що я йому відповідаю і кажу в легкій формі куди йому слід піти. Я не скажу шо працюю я "шистьорою", зовсім ні...Іноді моє зачеплене самолюбство бушує...Іноді усвідомлення того, що я власниця двох дипломів про вищу освіту, одна з яких мистецька, думка про те, що можу за ніч перекласти 30 сторінок українсько-італісйького тексту гінекологічного спрямування (о боже, вспомню -вздрогну!!) так і сверлить мої мозги. Я не пріма і не принцеса. У випадку якшо шеф мене грузить роботою, то це сприймається в порядку речей....Інша справа коли мені наказовим тоном розказує без 5 хвилин начальниця іншого відділу про мої обовязки, то я просто сатанію...

Сатанію від злості на себе в першу чергу.

І від зверхності людей.

Це здається називаєтсья комплекс швейцара, коли людина хоче виставити себе вищою за всіх, достоту як тьотіньки в оперному театрі верещать на тебе тільки тому шо ти приходиш по праву по студентському дивитися оперу і тупо сідаєш на третій поверх в ложу.

Кльово бути пофігістом...принаймні навчитися ним бути. Саме смішне шо мій законний шеф ніколи не показує своєї зверхності над своїми підлеглими :))

"гнилая богема"
Мне нравится! Понравилось: 2
Пожаловаться
Aida_Luciferi ограничила круг пользователей, которые могут комментировать заметку
Комментариев (5)
Отсортировать по дате Вниз
мале*  (аноним)  27.01.2010, 14:23
Оценка:  0
а чому саме "гнилая богема"?
Aida_Luciferi    27.01.2010, 14:34
Оценка:  0
Aida_Luciferi
ну бо яка ше буає богема? тільки гнила і лінива, свято переконана в своїй богемності і геніальності:))
КАПЕЦЦ    27.01.2010, 15:16
Оценка:  0
КАПЕЦЦ
хм... в мене чомусь зі словом "богема" в першу чергу асоціюються бабусічки-божі одуванчики.. і безпосередньо на фоні фойє Оперного театру :))
Aida_Luciferi    27.01.2010, 15:56
Оценка:  0
Aida_Luciferi
ну до бабусічок одуванціків їм далеко, то скорше баби більзаківського віку із прогресуючою менопаузою....
КАПЕЦЦ    28.01.2010, 10:24
Оценка:  0
КАПЕЦЦ
о! влучно :)
Реклама