Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Привиди

Отредактирована 7 мая´10 17:38 Просмотров: 654 Комментариев: 0
Моя мама продовжує їздити обробляти город при садибі своїх батьків. Бабусі з дідусем немає вже більше десяти років. Перші роки після їх смерті хазяйство вів мамин брат,але й він вже пішов з життя.Мама вважає що я повинен допомагати їй на городі.Звичайно,я намагаюся себе заставити,але...По перше-економічна недоцільність.Я заробляю(поки що) достатньо,щоб не мати проблем з продуктами.По друге - жаль часу (3 години на електричці та 30хв. на автобусі).А по третє - кожен раз коли я там, мене охоплює сум,від якого стискає у горлі.Я колись сказав мамі:"У цьому місці повно привидів" і спробував пояснити,що маю на увазі.Мама не зрозуміла.Я не вірю у містику і псевдонаукові терміни на кшталт "некробіотики".Привиди тільки в моїй голові.Я пам"ятаю,що подвір"я, яке зараз заросле крапивою,не мало навіть трави, бо ми її витоптовали,граючись з двоюрідними братом та сестрою.Наші босі п"яти не залишали траві жодного шансу.Бабуся вважала,що ходити босоніж корисно для здоров"я.Улітку ми місяцями не вдягали взуття.Зараз мені іноді вчувається, що чую наші тодішні дзвінкі голоси.Я здригаюсь від подиву і розумію - це просто галасують сусідські онуки на подвір"ї через вулицю.У майстерні,яка зараз завалена старим одягом та поламаним реманентом,було багато вільного місця і столярний верстат завжди був готовий до роботи.Дідусь-тесля за професією майже кожен день там щось стругав та стукав молотком.В здичавілому нині садку стояли вулики з бджолами.У загоні біля сараю рохкали свині та мекали кози,а на голуб"ятні товклися м"ясні голуби.Все це місце було сповнене життя.Тепер тут розсадник бур"янів.Теж життя,але якесь безрадісне.Хата і господарчі будівлі поступово виходять з ладу.Я міг все це відремонтувати.Але не бачу сенсу,це пуста трата часу.Життя сюди вже не повернеш.Я дивлюсь на горище майстерні і на очі навертаються сльози.Там, на сіні, ми ночували разом з двоюрідним братом,який був на чотири роки молодший за мене.Йому подобалося слухати фантастичні історії,які я вигадував,іноді я не перестаючи розповідав до самого ранку.А з першими променями сонця ми йшли на рибалку і дрімали з вудками.Брата немає вже півтори роки.Відмовила селезінка.Лікар не виключав,що це могло бути наслідком побоїв,отриманих від ментів за рік до цього,але офіційно визнати це відмовився.

Привиди.

Мені важко бути на тому подвір"ї, надто багато вже мертвих близьких оживають у моїй пам"яті там. Можливо я просто надто сентиментальний як для чоловіка. А можливо просто підсвідомо шукаю виправдань щоб не їхати "на картоплю".

Мне нравится! Понравилось: 3
Пожаловаться
Комментариев (0)
Реклама