Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги

Гну свою лінію...

8 мая´10 9:07 Просмотров: 989 Комментариев: 5
Коли немає сил щось терпіти, то найлегшим є просто загрузити себе роботою – важко, але дуже продуктивно. Треба лиш прибрати усі подразники з очей, але як бути, якщо цим подразником є дівчина, яку ти кохаєш, а за банальністю сюжету, вона тебе ні? Проблеми кохання та самотності є чи не найактуальнішими у моєму житті. У дитинстві я був цілком самодостатнім, хоча вперше освідчився дівчині у 6 років. І, як це не смішно, читається, вона відповіла мені взаємністю – на тому і скінчили. Завжди когось любив, чи принаймні казав собі, що люблю і змушував себе грати на публіку, на неї… Вперше ж нерозділене кохання відчув десь так у 8-му класі… Відчув і посипався. Це був чи не найбільший крах мого життя. Справа не у факті, а у силі переживань. Десь напевно тоді я вперше серйозно відчув і самотність, вперше розівчився посміхатися, вперше почав сам культивувати своє горе, журитися, сумувати. Спершу щоб просто привернути увагу, ну а пізніше увійшло у звичку, що напевно досі майже на рівних живе із моїм позитивним станом. Втопити б своє горе у комусь – є можливості, та розум не дозволяє – знаю, що на ранок буде ще гірше. Це як наркотик – відчуваєш себе «щасливим», але з ходом годинника приходить ще більша депресія, ніж до того. Тим не менш, іноді радієш з такого розкладу, особливо коли бачиш усіляке бидло, яке просто не вміє кохати. Бачиш таке і радієш, що ти не такий. І якщо мої страждання є тією ціною вітальності (життєвості), а не тупої бидлячості, то може вона і адекватна реальності… Ось тільки чи варто воно мені насправді?... Хто я? Куди йду? Нащо? Чому? А може насправді моя доля бути тупим безчуттєвим бидлом, а не хлопчиком з гіпертрофованими емоціями? Тож хто? Хто я? Що мені треба? Куди? Нащо? А все ж?...
Мне нравится! Понравилось: 6
Пожаловаться
BadChoices ограничил круг пользователей, которые могут комментировать заметку
Комментариев (5)
Отсортировать по дате Вниз
DaeGur    02.11.2011, 15:50
Оценка:  0
DaeGur
так буває з тими, хто дійсно схильний "культивувати своє горе, журитися, сумувати ".
перевірено власним досвідом.
Лише ті, кому це потрібно для самокопання, самопізнання і пошуку шляху до пізнання загалом.
Michiru_Kaiou    10.11.2011, 13:45
Оценка:  0
Michiru_Kaiou
інколи ти просто не хочеш прибирати "ідола" з алтара...
бо тобі добре...дуже.
"він" наче той маяк у темряві...
СтриКоза    17.05.2010, 12:32
Оценка:  0
СтриКоза
Оце як не почитаю то все в тебе не розділене кохання! В мене такого ніколи не було якщо не рахувати перші класи і один випадок коли я собі все скоренько пояснила і жила щасливо далі! Як то так тобі виходить? ???
СтриКоза    17.05.2010, 12:32
Оценка:  0
СтриКоза
Оце як не почитаю то все в тебе не розділене кохання! В мене такого ніколи не було якщо не рахувати перші класи і один випадок коли я собі все скоренько пояснила і жила щасливо далі! Як то так тобі виходить? ???
BadChoices    29.05.2010, 01:12
Оценка:  0
BadChoices
може я закохуюся не у тих людей?
не знаю. от любиш людину, а вона тебе ні.
Реклама
Реклама