Гурт С.К.А.Й. можна справедливо назвати найуспішнішим проривом в українському шоу-бізнесі останніх років. Група була заснована у 2001 році. За цей час хлопці зі С.К.А.Й. написали багато пісень, активно гастролювати Україною, взяли участь у таких фестивалях, як „Червона Рута”, "Перлини сезону", "Таврійські ігри" і здобули велику прихильність молоді. В цілому музиканти визначають свій стиль як поп-рок.
Пісні С.К.А.Й. – це окремі оповідання про взаємовідносини між людьми, їх почуття, та просто все те, що оточує хлопців у житті.
Співпраця Лавіни Мьюзік з групою СКАЙ почалась коли генеральний директор лейблу Едуард Клім побачив живий виступ гурту в проекті Свіжа кров на телеканалі М1 і одразу вирішив зайнятись продюсуваннях гурту. Першим музичним вибухом, що привернув до гурту увагу „широкого загалу”, став трек „Тебе це може вбити” - справжній хіт, що одразу здобув ротації на 25 радіостанціях України. На цю ж пісню було відзнято кліп, який вже довгий час активно мандрує телепростором. Другий кліп було знято на пісню „Ремікс” – веселу драйвову композицію, яка з перших акордів заводить публіку на концертах.
У 2006 році компанія Лавіна Мьюзік презентувала дебютний альбом гурту, під назвою „Те, що треба”. Хіти з альбому одразу ж потрапляють до гарячих ротацій на радіо, кліпи не зникають з ефірів телеканалів. Згодом виходить відео на заголовну пісню альбому „Те, що треба” – лірично-драматичну композицію в улюбленому жанрі Олега Собчука романтична балада, яка надзвичайно пасує фронтмену гурту. „С.К.А.Й.” не бояться експериментувати: у дебютному альбомі можна почути все, починаючи від жартівливих текстів і бадьорих динамічних мелодій, закінчуюючи серйозними, вкрай ліричними балладами.
Тож, дійсно, – це саме те, що треба справжньому сучасному меломанові.
ОЕ створена у жовтні 1994 року. У 1995 році група перемагае на місцевому фестивалі „Червона рута” у Львові. У 1997 р. відбувся перший сольний концерт у тому ж місті. У 1998 р. гурт записує свій перший альбом „Там, де нас нема”. Концертує у Москві. У 2001 р. записує третій альбом „Модель”. На „Таврійських іграх” 2002р. ОЕ одержує нагороди „Краща Рок-Група”, „Кращий Альбом Року”, „Краща пісня Року”. Зараз група має надзвичайну пополярність.
Склад гурту:
Святослав Вакарчук – вокал; Денис Глігін – барабани; Денис Дудко – бас-гітари; Мілош – рояль, органи, синтезатори, електропіано; Петро Чернявський (гідна заміна Павла Гудімова, раніше грав в гуртах „Абздольц” і „Dень Zащиты Dетей”) – гітари.
Соліст – Святослав Вакарчук.дата народження – 14 травня 1975 року. Освіта – фізик-теоретик, Львівський національний Університет ім. І. Франка.захистив дисертацію на тему „Суперсиметрія електронів в магнітному полі”, звідси й назва альбому гурту 2003 року „Суперсиметрія”. Друга вища – економіст, спеціальність „міжнародна економіка”.Автор практично всіх текстів. У гурті йменується не інакше як Славко. За знаком зодіаку – Тілець. Любить овочі і фрукти, темне пиво, книгу „Барон Мюнхгаузен”, Едіт Піаф, Stone Roses, баскетбол, трасу „Київ-Львів”. Не любить солодкий перець, Ірину Аллєгрову й голлівудські бойовики
2000-2002: робота над першим альбомом «Святість Віри» в тандемі С. Василюк та А. Безребрий.
2003: початок епохи Козацького Року.
2004: гран-прі фестивалю «Подих», перший виступ у ПК КПІ, дебюти на теле-радіо просторі.
2004-2005: робота над альбомом «Над Диким Полем» та демо «За Межею».
кінець 2005: поява в гурті скрипки та бандури, участь у триб’юті «Gods Tower», зародження проекту «Зачарований Світ».
січень 2006: початок роботи над новим альбомом «Полум’яна Рута».
травень 2006: утвердження нинішнього складу гурту.
СЕРГІЙ ВАСИЛЮК (вокал, бас), АНДРІЙ ХАВРУК (гітара, клавішні), КИРИЛО МОМОТ (гітара), СОФІЯ РОГАЛЬСЬКА (скрипка), ІВАН ЛУЗАН (бандура), ВОЛОДИМИР ХАВРУК (ударні).
Офіційною датою народження групи вважається 13 червня 1999 року. Вважається, що попри значний брак виступів в перші роки, вона живе саме відтоді, як був створений перший її тандем Сергій Василюк (вокал, бас) + Олексій Василюк (ударні). Після залучення в 2000 році до «Тінь Сонця» гітариста Андрія Безреброго, справи вже ідуть жвавіше. А перший виступ київської групи відбувся в Житомирі на фестивалі «Новий Зоряний Дощ» на День Молоді (2001 р.). Підсумком трьохрічної діяльності групи став альбом «Святість Віри», робота над яким закінчилася в березні 2002 року. Тоді група грала альтернативний рок.
Український волелюбний folk-metal чи то «Козацький рок» як невід’ємна риса сучасного характеру «Тінь Сонця» зароджується наприкінці 2002 року. Ці новітні ідеї були втілені в життя Сергієм Василюком Андрієм Савчуком та Анатолієм Зіневичем, чия зустріч саме тоді і відбулась. В останній день зими 2003 року група дебютує в Києві в клубі «Барви» на сейшні «Firesteal» в наступному складі: Сергій Василюк (вокал, бас), Андрій Савчук (гітара), Анатолій Зіневич (гітара), Петро Радченко (ударні). Важливо зазначити, що з того часу «Тінь Сонця» співпрацює зі звукооператором Сергієм Приймаком, який з часом стає невід’ємним учасником команди. Так група проводить ще кілька виступів в Києві і вщент розпадається влітку (Андрій Савчук перекваліфіковується на вокаліста і на тривалий час стає обличчям команди «Харон»).
В серпні того ж 2003 року зійшлися нові музиканти: в групу приходять гітарист Володимир Манацюк, клавішник Андрій Хаврук та ударник Костянтин Науменко. «Тінь Сонця» бере участь у багатьох концертах різноманітного спрямування, з яких більшість пройшла в рідній столиці. Набираючи оберти (перелік усіх виступів читайте у розділі «Походи»), група від клубного життя прямує на більш відомі арени: дуже показовим стає виступ гурту в ПК КПІ на концерті «Практика українського кохання» 14 лютого 2004 року. Крім того, «Тінь Сонця» змагається на кількох всеукраїнських фестивалях, і 28 серпня 2004 року на фестивалі «Подих» виборює гран-прі за підсумком голосування глядачів. Саме на фестивалі «Подих» Сергій Василюк вирішує відірвати від серця бас-гітару і передати її Сашку Коломійцю. Цим «Тінь Сонця» додали сценічно.
Як це і годиться команді з національно свідомими началами, «Тінь Сонця» постійно йде пліч-о-пліч із багатьма патріотичними організаціями (Союз Гетьманців-Державників, МНК, ВМГО «Просвіта»), які є небайдужі до вітчизняної музики. Приблизно в цей же час Сергієм Василюком та донедавна в.о. менеджера команди Олександром Бубелою започатковується проект «Патріотична Рок-Трибуна», що має на меті здійснення організації виступів та видавництва перших студійних робіт прогресивних та патріотичних команд. Завдяки «ПРТ», до речі, обмеженим накладом був виданий альбом «Святість Віри» у форматі mp3.
В жовтні 2004 року на заміну Костянтину Науменку приходить новий ударник Олександр Гребньов. Ставши співавтором улюблених хітів «Тіней…» («Козача Могила», «Вільним Небокраєм») Костя вирішив таки стати вокалістом і відтоді його можна бачити в команді «Sunrise».
Вперше на телебаченні «Тінь Сонця» з’являється на передачі «Підйом!» (14.10.04, «Новий канал»). Саме тоді розпочинається студійна робота гурту над альбомом «НАД ДИКИМ ПОЛЕМ», яка велася на студії «DHS». Зведення, звукорежисура – Слава Малінін. Перші записи звучали на радіоефірах - двічі на під час живого спілкування на Радіо «РОКС» («Рок-терапія» та «План Маршалла»), а також на Третьому каналі Національного радіо «Культура». Все це було восени 2004 року.
Свою громадянську позицію «Тінь Сонця» висловлює на концерті «Авангард Перемоги» 21 листопада 2004 року в день першого другого туру виборів президента України, завершуючи революційний концерт. Відомо також, що надалі «Тінь Сонця» лишилися зовні аполітичними… Насправді ж Майдан просто не радий був бачити націонал-патріотичні гурти на центральній сцені України (оригінально і демократично водночас). Дуже рідко там можна було бачити тих же «Кому Вниз» та «Вій». Завдячуємо Радіо «РОКС», яке в перші два тижні Помаранчевої революції показало на своїй хвилі твори «Тінь Сонця» у повному обсязі – в той час вони були особливо доречними.
Взимку 2005 року група спробувала співпрацювати з продюсером… Продюсером був Максим Банніков. Гурту «Тінь Сонця» і досі доводиться перед багатьма вибачатися за його «діяльність». І справді: діяльність ця принесла більш негативні, аніж позитивні наслідки. Бойкот на спільні концерти з вини Баннікова гурту оголосив директор формації «Вій» Сергій Литвинюк від імені своєї групи, а також легендарних «Кому Вниз». Але, б’є життя через край! «Тінь Сонця» приємно дивують Рівне та Нікополь, не залишив поза увагою гурт і відомий музичний критик Олександр Євтушенко (твори групи чують слухачі чесної хвилі – радіо «Нарт»).
В травні 2005 року група завершує студійну роботу над альбомом, який називатиметься, як і передбачалося, – «Над Диким Полем», а 13 червня 2005 року (на шосту річницю існування групи) мистецька агенція «Саме Так!» його видає. Вже 14 червня група проводить чудовий сольний концерт у столичному клубі «Майдан», а за кілька тижнів, 28 червня виступає в Білгороді-Дністровському в рамках чудового фестивалю «Фортеця» в компанії команд «Green Grey» та «Ot Vinta!».
В липні 2005 року гурт залишає яскравий і, здавалося б, незамінний басист Сашко Коломієць. Причина одна – на той час Сашко справлявся із своїми обов’язками гірше за Сергія Василюка, який, ясна річ, дуже ревниво відносився до інструменту, до якого з часом дуже захотів повернутися. Попри побажання прихильників гурту повернути Сашка – справа ця майже безнадійна. Вдруге «Тінь Сонця» лишилися ні з чим на фестивалі «Тарас Бульба» у Дубні. Проте на тому концерті група вперше залучає до свої лав скрипальку Наталю Климюк, (її подальший зв’язок з гуртом принаймні тимчасово перерваний). Третьою фортецею для «Тінь Сонця» стає Меджибіж, де 20 та 21 серпня група відіграла двічі двохгодинні виступи.
Вже зараз можна говорити і про нову сторінку історії «Тінь Сонця». У вересні 2005 року склад та власне саунд «Тінь Сонця» значною мірою змінився. По-перше, вже за тиждень до виступу у Меджибожі було відомо, що з групи піде Володимир Манацюк. Якось непомітно вийшов з групи і ударник Олександр Гребньов. Тому з самого початку вересня Сергій Василюк зайнявся оновленням «Тінь Сонця», маючи міцну надійну опору – Андрія Хаврука. Було вирішено наповнити звучання «Тінь Сонця» народними інструментами. Ідея скрипки вже була перевірена і схвально сприйнята в Дубні, а вже тепер, після дуже важливого виступу групи на готичному фестивалі «Діти Ночі» 18 вересня в Києві, важко уявити «Тінь Сонця» без бандури. Отже, спершу до гурту прийшла скрипалька Наталя Корчинська та ударник Петро Троць. Найскладнішим був пошук бандуриста. Пошук цей ускладнювався сумнівами, чи потрібен такий інстумент «Тінь Сонця» взагалі. Спільними зусиллями Сергія Василюка та Олександра Бубели вдалося вийти на ідейно близького бандуриста. Іван Лузан, який вже добре знав про «Тінь Сонця» радо відгукнувся на пропозицію і менш ніж за тиждень вивчив весь необхідний для виступу матеріал. У зв’язку з появою ліричної героїні у нових творах «Тінь Сонця» до гурту була запрошена вокалістка Тетяна Сергійчук, яку рік тому можна було побачити у складі гурту «Чорна Рада». Щоправда одразу після перегляду відео виступу «Тінь Сонця» на фестивалі «Діти ночі», однозначно було вирішено знайти більш доречну кандидатуру, яка органічно влилася в «Тінь Сонця».
Так, наприкінці вересня в команді з’являється Наталя Данюк. Проте, як це з’ясувалося за кілька місяців, вокалістка в «Тінь Сонця» – це далеко не найкраща ідея Сергія Василюка. Жіночий вокал в «Тінь Сонця» востаннє був задіяний на відбірковому етапі «Євробачення-2006». Та, враховуючи щиру відданість Наталі роботі в «Тінь Сонця», було знайдене компромісне рішення – створення автономного паралельного проекту «Зачарований Світ», в якому саме Наталя відіграватиме провідну роль. Всі авторські права щодо цього проекту належатимуть «Тінь Сонця», проте це має бути вже інший гурт.
В жовтні до гурту повертається гітарист Анатолій Зіневич. На думку багатьох, посилення саунду групи ще одним добрим гітаристом є так само кроком вперед.
І, зрештою, головним досягненням гурту наприкінці 2005 року стала участь у триб’ют-альбомі «GODS TOWER», найвизначнішої фолк-метал команди Білорусі з «Піснею Чугайстра». Кавер-версія «Тіні Сонця» на пісню «Twilight Sun» була визана найкращою в триб’юті і тепер все оптимістичніше можна споглядати щодо зустрічі з північним братнім сусідом…
Початок 2006 року ознаменувався участю «Тінь Сонця» в турі пам’яті загиблим під Крутами. Вперше «Тінь Сонця» бачить Полтава та Дніпропетровськ. Вже в цьому турі сесійним барабанщиком «Тінь Сонця» виступає Кирило Момот (лідер та гітарист гурту «Другий Подих», гурту, який фактично припинив своє існування). Одразу після туру йому була довірена почесна роль лідер-гітариста. Так, гурт змушений був розлучитися з Толіком Зіневичем. Так само, в гурт приходить і нова скрипалька – Софія Рогальська, а в квітні, після тривалих марних пошуків ударника «Тінь Сонця» відкриває для себе в цій ролі молодшого брата Андрія Хаврука – ударником гурту став Володимир Хаврук, який підготувався до фестивалю «Рок-Січ» за тиждень.
Влітку "Тінь Сонця" вкотре грали в Криму, зібрали аншлаг в столичному клубі "44", взяли перше місце на фестивалі "Пророк" (Кролевець, Сущина) і вперше за свою історію вибрались до Галичини, виступивши в Нагуєвичах на 150-ту річницю Івана Франка. Восени відбулися виступи на "Мазепі-фест" (Полтава), "Эх, Рокнем!" (Мозир, Білорусь), 750-річчі Львова, на річниці УПА у Івано-Франківську.
Після цього гурт зачинився в студії "Pushkin Records" і аж 16 березня презентував новий офіційний альбом - "Полум'яна Рута" в Києві.
«Брати Гадюкіни» зібралися літом 1988 року в результаті чергової трансформації кількох львівських рок-груп. Шоу-фолк-панк-реґґі-стьоб-рок тоді заграли: Сергій «Кузя» Кузьминський (вокал, клавішні, пісні); Олександр «Шуля» Ємець (сакс); Андрій Партика (гітара); Михайло Лундін (барабани); Олександр Гамбург (бас, вокал). На московському фестивалі «Сирок-89» веселі пісеньки на лемківському діалекті визвали овації залу, на відміну від російськомовної панк-програми, яку сприйняли досить холодно. Брати оперативно готують повністю україномовну програму «Наша відповідь Кобзону» і заходяться витісняти «В.В.» з олімпу українського рокенролу. В травні 1989-го Гадюкіни записують свій перший магнітоальбом «Всьо чотко!», а згодом ще п’ять пісень для Сестри Віки.
На фестивалі «Червона рута» в Чернівцях «Брати Гадюкіни» були другими - перше місце за їхньою Сестричкою. В грудні Алла Пугачова запросила Братів на шоу «Різдвяні зустрічі» (з телеверсії шоу їх вирізали). Засновника гурту «Шулю», котрий ще літом пішов відроджувати свій «Оркестр діда Мазая», замінили клавішником Ігорем «Ковбасиком» Мельничуком (екс-«Рокіровка», «КооП», «ДВР»). В новому складі, в Москві заново переписується альбом «Всьо чотко!» і починається робота над новим - «Говорить Москва!», по ряду причин так і не завершеного. Нову програму «Брати Гадюкіни» робили поступово: музично вони поверталися до коренів - до чорного ритм-н-блюзу, на сцені ж все більше розгорталося шоу - кордебалет плюс мідна секція (Олег Качечка, Богдан Ватащук, Степан Коваль); з’явився новий клавішник Павло Крохмальов, Мельничук переключився на бас, оскільки Олекса Гамбург покинув гурт, зробивши свій вибір на користь професійної кар`єри архітектора. В грудні 1991 року відбулася презентація нового альбому «Ми хлопці з Бандерштату», через півроку «Аудіо Україна» випустила вінілову платівку в продаж. «Брати Гадюкіни» тим часом перетворилися в творче об’єднання на чолі з Оленою Мархасьовою, надавши дах ще кільком львівським гуртам - «Плач Єремії», «Мертвий півень», «Клуб шанувальників чаю». У вересні «Б.Г.» провели рок-акцію - концерт-марафон «Не проп’ємо Україну» і на півтора року замовкнули.
На початку 1994-го «Брати Гадюкіни» знову зібралися і записали кілька пісень, правда без свого лідера, котрий тоді лікувався в Бельгії від наркотичної залежності. В липні 1994 року «Брати Гадюкіни» вже в повному складі представили фрагменти нової програми «Було не любити»; вона була записана до кінця року в студії «Тритон» (звукорежисер Роман Люзан). За півроку фірма «Caravan CD» випустила компактдиск, а МО «Гарба» касетку. На той час Братів залишила ще одна «сестричка» - Юлія Донченко, до того ж прихопивши з собою Андрія Партику (разом вони створили проект «Гавайські гітари»). Деякий час гітариста підміняв Гоша Вербяний з «Рудольф Дизеля». Після того як нового саксофоніста Богдана Юра забрили до армії, залишки Братів подалися до Києва. На замовлення фірми «Caravan CD» Гадюкіни в грудні 95-го почали запис нового альбому «Бай, бай, мила» і паралельно (втретє) переписали для компакту альбом «Всьо чотко!». А поміж записами Кузя (вже як DJ Pubert) та бек-вокалістка ЕмСі Лайла (Ліля Павлик) працюють диск-жокеями. З початку 1997 року Крохмальов та Мельничук допомагали Олександрові Тищенку відроджувати його «Зимовий сад», створили власну студію звукозапису «Гадюкіни Рекордс» та акомпанували Наталії Гурі в її формації «Джинсові поля».
Навесні 2000-го Гадюкіни знову нагадали про себе - лейбл «Rostok Records» випустив CD альбом «НА!ЖИВО» з концертними записами 94-95 рр. Згодом були перевидані на CD і альбоми «Ми хлопці з Бандерштадту» та «Було не любити». Сам Кузя все збирається створити незалежний лейбл «Трифейз продакшн» і творити гоа-тренсову музику на просторах Інтернету.
26 квітня в інтервью ФДР-радіо хлопці пояснили – чому вони більше ніколи не відтворять свою групу у класичному складі: «Те, що Гадюкіни не будуть разом працювати – це ми вирішили давно. Час змінює людей і виходити – як виходять «Shadows» і такі інші «повсталі з пекла» – ми б не хотіли. 15 років тому ми були як Beatles – виходили на сцену і дівчата починали кричати. У нас так само була ця харизма – і група повинна бути такою. А тепер – виходити на сцену? А для чого? Нагадати нашому поколінню як вони постаріли? Як вони втратили? Для чого?»
Проте в січні 2006 група всеж зібрала аншлаг в столичному Палаці Спорту, знову заявивши що це єдиний виступ і воскрешатись ні у кого на меті нема. Відмітим що всі відгуки про виступ були в одному руслі: відмінний концерт, за десять років хлопці ні на краплю «не здали»...
Люди як вам останНе творіння ТАРТАКА? Особисто мені подобається сам гурт........але такий сакжений націоналізм..........
Як кажуть патріотизм це любов до своїх, а націоналізм ненависть до інших.....
Чи потрібно воно нам в такій кількості? І загалом чьому людей женуть саме на схід "немов худобу"? І взагалі хіба хтось когось жене? Швидше ті люди що вирішили поїхати за кордон, (в ЕвропПу таксамо як і в Росію), чимось зраджують свою державу аніж навпаки................
Состав : Кухтин Александр-барабаны, Степаненко Александр - гитара, Кузнецов Виталий - бас-гитара, Лашко Евгений - вокал. С февраля 2004 на басу играет Серега (Банан)
(Ж.К. (Лашко Евгений) — вокал
Степан (Степаненко Александр) — гитара
Кухтя (Кухтин Александр) — ударные
Банан (Сергей) — бас-гитара )
Стиль : хард кор.
Биография : Группа "Skinhate" Образовалась в 1996 году в городе Орджоникидзе. В состав группы вошли Ж.К. - вокал, Степан - гитара, Кузьма - Басс и Кухтя - ударные. Skinhate играет музыку в стиле hard-core с элементами nu-metal.
Первый их концерт в Киеве состоялся в 1998 году, к этому времени группа уже успела записать альбом, своими силами, под названием "Skinhate", после записи этого альбома на Moon Records, он обрёл название "Війна в головах" В 2002 году выпустили второй альбом "Квиток до раю" Группа демонстрирует хардкор американского образца, вполне профессионально сыгранный. Иногда сменяется кратковременными агрессивными трэшевыми пробежками, иногда забредает в акустические дебри. В Киеве группа выступала раз десять, в таких местах как "Промзона", "Киевская Русь" и т. д. Группа выступала довольно часто в соседнем с Ордженекидзе городе Никополь там их уже многие любят и знают. Более того парни успели засветиться в соседней Белорусии в 2002 году, в городе Гомель, где их творчество было высоко одобрено местными Фанами.
Люди, написавшие бессмертные строчки «Паскуда, сука, тебе припиздить мало» да и многие другие выражения, заслуживают понимания и оценки с точки зрения того что эти слова идут у них от души, тоесть они не стесняються выражать в своих песнях то что думают и то что чувствуют, и в этом им нужно отдать должное.
Нецензурных выражений действительно очень много, но поскольку они идут от души, то вскоре перестаешь уделять им какое-то особое внимание. Зато они придают песням особую сочность и колорит.
В 2003 году на MOON Records вышел второй албом SKINHATE. "Квиток до раю" звучит еще мощнее, чем дебютный альбом. Темы песен не поменялись: секс, людская тупость, тоталитаризм и ненависть к власти.
Skinhate - сегодня едва ли не единственная команда, кого волнуют не только "отвисалова". Стоит вспомнить, что истинный хард-кор - музыка, в первую очередь, политического толка, а неверие политикам в системе, звучащее в некоторых песнях команды, у нас всех в крови, в нашей украинской крови!!!
На музыку SKINHATE в той или иной степени повлияли следующие коллективы: Machine Head, Korn, Biohazard, Slipknot, Slayer, Sepultura, Soulfly, Fear Factory и т.д.
Гурт грає готику (принаймні так кажуть), дехто його називає "український НІМ". Я люблю його слухати коли просто хочеться спокійної, повільної музики.
Власне історія гурту. Ніяких глибоких досліджень просто copy/paste з сайту гурту :)
Весна 2001 - ідея створення гурту. Василь знаходить музикантів, подавши оголошення в газету.
15 лютого 2002 - перший виступ (Тернопіль, молодіжна організація "Пласт") у складі: Сергій Паращук (гітара), Сашко Пахомов (бас), Сашко Давосир (ударні), Василь Гоцко (вокал, гітара)
Червень 2002 - перший демо-запис пісні "Не буде мрій", активна ротація в тернопільському радіопросторі
Весна 2003 - зима 2004 - Василь працює самотужки над записом нового матеріалу і шукає нових людей для продовження повноцінного існування "Холодного Сонця".
Квітень 2003 - прослуховування на II відбірковому турі "Перлин сезону" у Києві. При приїзді зі столиці гурт розпадається через внутрішні конфлікти.
Зима 2003 - гурт залишає Сергій. На його місце приходить молодий музикант Олексій Богомольний; з ним приходить його товариш - клавішник Петро Стойків
Зима 2004 - кінець формування нового складу: Віталій Верста (бас), Олександр Мусіхін (гітара), Андрій Левчак (ударні), Василь Завислюк (клавіші), Василь Гоцко (вокал)
Січень-Лютий, 2004 - лист від Віталія "Стренджера" Федуна з пропозицією співпраці з УГП, її початок.
14 лютого 2004 – перший повноцінний виступ в Києві на концерті "Практика українського кохання" в КПІ.
17 липня, 2004 - "Холодне Сонце" стає лауреатом другої премії в рок-номінації на фестивалі "Перлини Сезону" в Запоріжжі. Гурт залишає Олександр Мусіхін, на його місце приходить Михайло Жук.
5 серпня, 2004 - відкриття офіційного сайту гурту, розробленого командою УГП - www.gothic.com.ua/hs ( пізніше - www.solarice.com.ua )
28 вересня, 2004 - підписання контракту з лейблом "Atlantic" (Київ) про реліз дебютного альбому.
11 жовтня,, 2004, клуб "Store 205", Київ - гурт презентує свій альбом "Промені сліз".
2 грудня, 2004 - виступ в Мінську на "DarkWay Party". В гурту з'являється новий гітарист - Денис Коваленко.
21 лютого, 2005 - перемога у конкурсі реміксів австрійського проекту "Lame Immortelle", ремікс "Холодного Сонця" ("SOLARICE") на пісню "Calling" входить у сингл "Fallen Angel", випущений лейблом BMG у Європі. Це відбулось після того, як взимку , 2004-2005 гуртом зацікавився лідер "Lame Immortelle" Томас Рейнер, з боку якого надходить пропозиція участі у конкурсі реміксів на пісні "Calling" та "Fear": "Холодному Сонцю" пощастило приєднатись до конкурсу, у якому брали участь європейські готично-індустріальні колективи, в тому числі відомий гурт "Oomph").
8 квітня, 2005 - виступ в Москві на фестивалі "GothLand".
Весна, 2005 - концерти у Києві.
2 липня, 2005 - участь у програмі "Свіжа Кров" на столичному музичному телеканалі М1.
31 липня, 2005 - поїздка в Болків (Польща), виступ на найбільшому в Східній Європі фестивалі темної сцени "Castle Party - 2005".
Серпень, 2005 - завершення запису англомовної версії альбому "Промені Сліз" для релізу в країнах Європи.
Осінь, 2005 - Віталік через особисті проблеми не має змоги залишатись з гуртом, йому складає заміну молодий бас-гітарист Артемій Яковлєв.
17 вересня, 2005, Київ - виступ на українському готичному фестивалі "Діти Ночі-2".
16 жовтня, 2005, Тернопіль - участь та підтримка 12-го всеукраїнського фестивалю молодіжного мистецтва "Нівроку-2005".
10 грудня, 2005 - підписання контракту з лейблом "Atlantic" (Київ) про розміщення пісні "Сірий сон" на компіляції "Українська готика-2".
Січень, 2006 - створення першого відеокліпу гурту на пісню "Тінь кохання".
6 травня, 2006, - на відбірковому турі фестивалю "Червона Рута-2006" В.Гоцко пропонує продюсерську підтримку молодому і талановитому гурту "Янглол Кореллі".
25 червня, 2006 - Холодне Сонце стає фіналістом відбіркового туру 8-го міжнародного молодіжного фестивалю "Чайка".
Осінь, 2006, Тернопіль - участь та підтримка 13-го всеукраїнського фестивалю молодіжного мистецтва "Нівроку-2006".
26 жовтня, 2006, Київ - гурт підписує контракт із Олегом Скрипкою про видання танцювального реміксу на пісню "Зникле у сні" у збірці "Українська сучасна лірична пісня", що входить до серії "Шедеври української музики", впорядкованої паном Олегом.
30 грудня, 2006, - вихід новорічного синглу "Де росли ці квіти".
15 лютого, 2007, - вихід синглу "Я кохаю Тебе" у День Всіх Закоханих, присвячений 5-річчю гурту.
26 лютого, 2007, - гурт завершує роботу над реміксом на композицію київського проекту "Dazzle Dreams" - "Ікона".
25 травня, 2007, - "Холодне Сонце" разом з гуртами "Error:Genesis" та "Кому Вниз" представляють Україну у Ляйпцігу на найбільшому в Європі готичному фестивалі Wave Gothic Treffen. Гурт грав на одній сцені із "Entwine", "Crematory" та "Amorphis". Також тут виступали гурти "Zeraphine", "Secret Discouvery", "69 eyes" та багато інших. Водночас гурт підготував для фестивалю промо-реліз “Fuer sie”, який містить однойменну композицію німецькою мовою, що виконувалась гуртом на фестивалі.
10 червня, 2007, - виступ на фестивалі "Мазепа Фест" у Полтаві.
27 серпня, 2007, - після виходу кавера на головну тему до фільму трансформери “Transformers Theme”, здійсненого „Холодним Сонцем” під європейським іменем “SOLARICE”, гурт отримав листа із позитивним відгуком американського актора Деніела Росса (Daniel Ross), який озвучив одного з негативних героїв - Зорекрика у грі „Трансформери”, реліз якої відбувся одночасно з прем’єрою однойменного фільму, а також інших героїв у серіалах „Трансформери”. Згодом, американський сайт "The Allspark", присвячений останнім подіям із життя трансформерської індустрії, опублікував у себе новину про вищезгаданий вихід каверу „Холодного Сонця (SOLARICE)” на композицію "Transformers Theme".
То́стер — український рок-гурт. Виконував пісні в стилі панк-рок.
Панк-гурт «То́стер» зібрався вперше 16 грудня 1997 р. у Львові у складі 4 осіб («Кумар», «Дирчик», «Лось» і «Нірванич»). Перша репетиція юнаків відбулась 8 листопада 1998 р. Перший виступ вони відіграли на фестивалі «Весна медика-99» у Львівському медичному університеті. Гурт став постійним учасником виступів і концертів у рок-клубах та кафе («Лялька», «Star», «У пана Михайла», «XL club», «Порохова вежа», спорткомплексі «Спартак» (Львів), «Яма» (Рівне), київська «ПромZona»). Щороку, від 1999 року, «Тостер» виступав на «Рокотеці» (став переможцем 2000 року), яку присвячують Дню Львова. 2002 року — учасники фестивалю «Перлини сезону-2002» в Запоріжжі (грали у відбіркових турах, фіналі та гала-концерті). Виступали на фестивалі «Тарас Бульба» в Дубно. 2001 року гурт замінив басиста, взяв ще одну ритм-гітару та у такому складі існував до 2004 року. Їхні живі концерти відзначались підвищеною агресивністю і частенько закінчувались ушкодженням апаратури. Гурт став одним із лідерів західно-українського панк-року.
2003 року вийшов третій альбом — «Не буду воювати» (хоча музиканти планували назву «Поперло»). Щоправда, інформація щодо існування першого і другого досить суперечлива і неоднозначна. На диску зібрано творчий доробок за весь період існування колективу. Пісня «Скінхед Вася» стала культовою в середовищі львівських рокових субкультур. Багато пісень пройняті ностальгією за великою і сильною цивілізацією без чорношкірих та арабських іміґрантів.
Музиканти були переважно студентами львівських ВНЗ. Зокрема, вокаліст Дмитро «Кумар» Тернощак — Львівського національного університету, а гітарист Андрій «Дирчик» Деркач — «Львівської політехніки».
Сьогодні гурт уже не існує. Дмитро Тернощак став вокалістом гурту «Люстри Чижевського», а Андрій Деркач грає в «Оратанії».
На главную
+24
Online-журнал для женщин