Полуднева спека ,синя даль ,довгее літо на березі снів ,прохолоди нема ніде ,на жаль ,розсіюються хмари усі як дим ,зупиняється час на день на рік ,десь у спокої ждуть тебе острови під безоднею небес ....
Ласкаве море ,нещадне сонце зводить з розуму ,курортні знайомства що не мають обіцяного продовження стосунків ...Я ніколи його не забуду ,не знаю чому ,але я його пам” ятатиму завжди ....Я тебе вперше побачила з друзями на пляжі ,помітивши твої магнітні блакитно-зелені очі ,я завмерла ,ми довго дивились одне на одного ,потім я не витримала і побігла на зустріч смарагдовому морю ,щоб хоч трошки охолонути від тої іскри ,яка раптово запалила вогник між нами .Мене зачепило ,не знаю чому ,але мене дуже зачепило ,хоча ти навіть не посміхався...Ще одна нерозгадана „шифровка” людської душі та психології – яких людей ми вважаємо привабливими ,з ким ми одразу відчуваємо симпатію та розмовляємо без слів ? Ось так і ти ,я знаю ти далеченько –Москва не близько ,але ці 5 днів зустрічей на пляжі без жодного промовленого слова-лише перманентні погляди ,чому ми не познайомились ?У нас не вистачило сміливості чи часу ?Темне волосся ,густі вії виблискували на сонці ,віддзеркалюючи його гарячі промені – таке відчуття ,що я вперше побачила свою мрію ,якої навіть не уявляла ....Та ти поїхав ,через 2 дні я теж повернулася до Києва ...Невже ми ніколи не побачимось ?....Чи ,можливо ,доля подарує ще один шанс ?Я буду дуже просити подарувати мені хоча б ще одну можливість побачити тебе ,просто дивитись один на одного вдень і вночі ...я відчула насолоду життя ,відчула ,що ,іноді від наших дій безумовно залежить наше майбутнє ..Кажуть ,головне хотіти ,але де мені тебе шукати ?Міраж розсіявся
Группа: четыре танкиста и собакаТеги:
)