Закрыть
Все сервисы
Главная
Лента заметок
Теги
Группы
Рейтинги
РыжинкаЛента заметок группы: Книжный салон

ТРОЯКА РУЖА або СОЛОДКА ДАРУСЯ

11 февраля´06 16:25 Просмотров: 1418 Комментариев: 6
От я і дочитала книжку, що є переможцем Всеукраїнського рейтингу „Книжка року - 2004”. І мені дуже кортить поділитися. Адже це наша література і вона справді НА РІВНІ.

Кому цікаво: Коротка інформація про авторку:

Марія Матіос народилася 19 грудня минулого століття в селі Розтоки на Буковині. За освітою – український філолог, за покликанням добровільний народознавець. Поет прозаїк публіцист.

Авторка поетичних книжок:

„Жіночий аркан”

„На Миколая”

„Десять дек морозної води”

„Сад нетерпіння”

„Вогонь живиці”

„З трави і листя”

В її доробку – п’ять прозових книг:

„Життя коротке”

„Нація”

„Бульварний роман”

„Фуршет від Марії Матіос”

і нарешті „Солодка Даруся”(про яку я розкажу трохи нижче)



Проза Маріччина позбавлена й крихти отієї застиглості, якою так часто грішить наша література. (с) Анатолій Дімаров



Вона сердиться, коли її називають „Стефаником у спідниці” чи родлять неправильний наголос у прізвищі її батька, яке вона носить і не міняє за жодних умов і любовей.

„СолодкаДаруся”- це, насамперед, мовний виклик дистильованій макулатурі, що заполонила книжковий ринок.

„Драма на три життя”, як визначила жанр „Солодкої Дарусі” сама письменниця, - моральне застереження-забобон про те, що історія і кожна окрема людина за всіх часів і режимів пов’язані одною пуповиною, а гріх і його спокута – явища майже осяжні, матеріальні. (с) Від редактора

Живе і працює тепер в Києві


Усе вищенаписане – є у третьому виданні цієї книжки.



Від мене:

Щоб перерахувати, що мені сподобалось у мові цього твору, символів не вистачить Улыбка

Якщо казати про веселе у книзі, то я, наприклад, замість слова ДУРНИЙ, НЕСПОВНА РОЗУМУ, ПЕРЕПОЛОХАНИЙ тощо тепер вживатиму ПОМИЛИЛОСЯ В ГОЛОВІ (мені воно страх як сподобалось).

А ще знаю тепер гарне слово тирлуватися, запитаєте, що воно означає? Думаю ви й самі здогадались. А як ні, то читайте книжку Подмигивание

А ще не можу не написати одну геніальну ідею цієї книги (насправді їх там просто безліч, про них Марія Матіос мовить прямо, і їх не можуть приховати сотні й сотні написаних літер і рядків):

- „Якби кожен вигнав свою біду на царинку та добре роздивився, то бігом хапав би свою назад, бо в другого ще гірша” (як на мене – золоті слова);



Написала мало. Й половини з того що хотіла написати не виписала. Але зробила це навмисне, бо ж як випишу, то Не цікаво читати стане.



Запрошую в коментарях, хто читав, чи прочитає ділитися враженнями.

Группа: Книжный салон
Пожаловаться
Комментариев (6)
Отсортировать по дате Вниз
Доктор_Лектор    13.02.2006, 09:09
Оценка:  0
Доктор_Лектор
дійсно золоті)
але на жаль у багатьох частіше діє приказка : чужу беду руками розведу, своїй біді ради не найду..
Рыжинка    13.02.2006, 09:09
Оценка:  0
Рыжинка
Дійсно жаль... усі просто ховають свою біду від чужих очей, тому чужа біда меншою і здається; свою ж видно цілою, а чужої лише краєчок...
пенсионерка    12.02.2006, 00:29
Оценка:  0
пенсионерка
Ну,це вже й страшна брехня.Мова зовсім не сільська,а просто чудова.І Ви,панночко,так чудово написали.Я мушу обов"язково цю книжку прочитати.Чи на Петрівці вона буде ?Дякую,що прислали мені назву,
Рыжинка    12.02.2006, 00:29
Оценка:  0
Рыжинка
Саме там моя подруга її і купувала))
КлеркЪ    11.02.2006, 18:30
Оценка:  0
КлеркЪ
Мова "сільська"... Не можу такого читати, враження, ніби текст почтаку ХХ ст. в руки взяв. ТОму найкращим "сучасним українським письменником" покищо вважаю... ну, може Жадана :) Бо як продовжать писати "сільське", то ...
Рыжинка    11.02.2006, 18:30
Оценка:  0
Рыжинка
Не сільська, а місцями діалектна!!!!!!! по-друге, події відбуваються де?
Реклама