Дневники

"Вместо того чтобы жаловаться на шипы у розы, я радуюсь тому, что среди шипов растет роза. Слабый пол сильнее сильного пола в сильной слабости сильного пола к слабому. Ушедшие в себя эгоисты обыкновенно очень долго живут. Не жалей, что было, не гадай, что будет – береги, что есть".

Знаєте хто?

эпилог

Я ЗАВЖДИ ДИВЛЮСЯ НА НЕБО!! ТІЛЬКИ ЙОМУ НІКОЛИ ПРО ЦЕ НЕ КАЖУ.

ЯК ЖЕ Ж Я ТЕБЕ КОХАЮ, МОЄ ЯНГОЛЯ!!!!!!!!!!!!!!!!ДУЖЕ ДУЖЕ ДУЖЕ ДУЖЕ ДУЖЕ ДУЖЕ!!!!!!!!!!!!!КОЖНОЮ КЛІТИНКОЮ СВОГО ТІЛА!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!ТИ МОЄ ЩАСТЯ!!!!!!!!!!!!!!!!!МОЯ РАДІСТЬ!!!!!!!!!!!!!!!!!!МОЄ ЖИТТЯ!!!!!!!!!!!ДЯКУЮ ТОБІ ЗА ТЕ, ЩО ТИ ЗАВЖДИ ЗІ МНОЮ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Ви коли-небудь кохали так, що ладні були заради своєї половинки зробити щозавгодно?! Все все!!! І те, що він просить і про те, що він мовчатиме! Але ж ти це все одно почуєш! Можливо я і не завше це чую , але намагаюся.. чесно!!! Моє серце заповнене коханням! Іноді складається враження, що якщо туди спробувати додати ще хоч трішечки почуттів, то воно розірветься від перенасичення! Я зараз багато плачу.... плачу від щастя! Я не можу повірити в нього! В це своє маленьке щастячко, яке з*явилося в мому житті. Прощаємося на день, а для мене то як вічність. Знову плачу. Всю кімнату заставила нашими фотографіями. Подарувала йому ведмедика.. щоб йому не так сумно було без мене (дякую Малому за ідейку).. та і що тут писати?! Жодне слово не передасть мій стан! Моє кохання! Та і якось одних слів вже мало стало. хочеться весь світ йому до ніг покласти! Хочу постійно бути біля нього! Я живу від зустрічі до зустрічі. Я живу лише заради ось цих зустрічей! Його присутності, його дотиків, поцілунків, обіймів.. це блаженство! Він моє єдине щастя! Іншого не буде! Та й мені і не треба! Я КОХАЮ СВОЄ МАЛЕНЬКЕ СОНЕЧКО ПОНАД УСЕ НА СВІТІ! І ЗАВЖДИ БУДУ З НИМ!!!! МИ ЦЕ ЗНАЄМО!!!!!

так хочеться забиться в его объятия как маленький ребёнок.. и сидеть там тихонько-тихонько и слышать только стук его сердца...!!!!!!!!!!!!!!!!!

Иногда чувствуешь себя такой беспомочной.... так хочеться забиться в его объятия как маленький ребёнок.. и сидеть там тихонько-тихонько и слышать только стук его сердца...!!!!!!!!!!!!!!!!!

Люблю его - простое слово, совсем не ново
И всё-же я снова повторю его

ЛЮБЛЮ ЕГО!!!!!!!!!!!!!!!!!

Дякую всім святим за кожну хвилину мого життя! За кожну мить! За те, що я дожила до цього момента! За те, що він з*явився в моєму житті! Я вже просто не можу без нього.... без його обіймів... поцілунків..він як тяжкий наркотик!!! Коли йде... у мене починається істерика... і це не перебільшення!!! дійсно істерики!!! Сиджу ридаю взахльоп поки не засну!!! Кожна наша зустріч завершується моїми слізьми ... але ж я дійсно не можу без нього!!!!!! Так паскудно, коли мого Масьонатора нема поруч(((


КОХАЮ ТЕБЕ, БУСЬ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

РАССТАВАНЬЕ - МАЛЕНЬКА СМЕРТЬ...