Дневники

коли захотілось дізнатись, який сьогодні день..
яке сьогодні число
та котрий час

хоча вже 6 днів, як мене це не звилювало
я відчула, що таке сльози щастя
і зразу ж хочеться плакати з горя..
тупого горя
бля
знову
знову
знову

всі йдуть на навчання=)
а я нафіг звідси їду!
з*явлюся на лінійці і усьо)
бай-бай
буду 12-ого=)))

я
хочу
СПААААААТЬ!

житя має маленькі складові... і як би ти не старався все тримати у доконалості, як би ти не обдумував все ночами, як би не розмірковував над кожною твоєю дією, все одно ти щось упустиш. упустиш щось головне. обов*язково, і цього не уникнути. навіть те, що ти не спиш ночами - це вже не правильно..

всередині все ніби натягнуто. на стільки сильно, що все труситься мілкою дріжжю. і от-от лопне. а цього допускати не можна...бо буде все заново повторюватись. і тоді все ще більш зіпсується.

легко було йти і посміхатись по вулиці. легко було думати про приємні речі. найприємніше, що тільки може бути. про добрі а головне щирі слова у твою адресу. чи я знову ж таки помиляюсь.. але все ж надіюсь.

я навіть не знаю, що може бути на стільки приголомшливим, яка річ.. яка відволіке мене від саме цих думок. я все роблю не правильно. моя поведінка не належна.. бо я.. - це всього лише я. і нічого більше.
ні. я все РОБИЛА не правильно. тепер я думаю масштабніше. тепер я поводжу себе не на користь собі.. а в першу чергу для того щоб не ображати інших. тобто, ні, не так.. на скільки я можу щось зробити. а можу я багато. в мене вірять. мені довіряють. мене люблять. я опираюсь на це. вірю щирості. і буду старатись.. я вже стараюсь.

шалений день. тупий день...втомлена. і не хочу спати. бля. коли це припиниться... я хочу повноцінно спати ночами...

такі прості дії тягнуть незрозумілість. якесь необдумане слово. ніби образа але ніхто не хоче казати правду. навіть якщо це жорстока правда, то її варто казати. важко. бо намагаєшся порозумітись, вибачитись, щиро.. але на тебе дивляться і знову кормлять тупими словами. ну блін його все...

хз що відбулось сьогодні..а точніше вчора

життя сіре та абсолютно не яскраве.

*только вперёд
вмете со мною
нас двое
время летит на я всегда с тобою..

сентябрь горит
убийца плачет
но он не смог
поступить иначе
прольёться кров
а листья расскажут
как он умрёт...*

____________________
ппц.
про жизнь
про МОЮ жизнь!

я хочу заснути
я дуже хочу заснути
тупо...

*вен зе сан шайн - ві*л шайн тугезер
толд ю айл бе хиар форева
сейд айл олвейз бе а френд
тук ен ос, йам стік іт аут тіл зе енд
нау ітс раінінг мор зен евер
ноу зет вил стил хев ич азер
ю кен стей андер май амбрела....*

друзі, друзі...
сьогодні, точніше вже три з половиною години, як учора.. говорила про це.
рідко хто дає такі сміливі обіцянки
а людям там і простіше жити... в цих стосунках, які нідо чого не зобов*язують. для них ніби немає нічого святого.. сьогодні бути цим самим другом, а завтра "по-дружньому" точити ляси за спиною.
ех
навіщо це писати..
і так вже всі все розуміють і знають
але світ говорить про почуття , і , мабуть, ніколи не наговориться

треба якось жити в джунглях.
складно жити щиро. мабуть, навіть, не складно.. сенс не в цьому. після гіркого досвіду організм виробляє такий собі безумовний рефлекс на все життя... або умовний. ссилаючись на що небуть, окрім глобального...

зараз почне світати...
не хочу. бо буде ще гірше засинати.

чи засну я взагалі...

выздоравливай по-скорее!
=***

через півтора тиждні таки вирішила написати замітку про свій відпочинок в болгарії. для чого? щоб через місяця три сидіти з сльозами на очах та потекшою слюнкою і згадувати це все...
бліііііііііііііііііін, як я туди хочу...
ех. це сказано не перший раз. не десятий.. енний раз.. і ще тисячі разів це скажу.

сонце, море, клуби, бари, алкоголь, кальян...
нічне небо, зорі, місячна доріжка... намагатись на такому сильному вітрі розпалити кальян.. всі ці коктелі з дивикуватими назвами типу секс на пляжі, оргазм.. ВВС, каліфорнійський колеж.. яблуневий флірт, текіла (водка коньяк хДДДДД) бум-бум...самбука.. піца або шаурма по ночам у того смішного дядьки)доволі смачно..))кальян на текілі хДДД, вона ж у пачці з-під чіпсів....і кожен ранок боротьба із совістю: "треба йти на пляж...нііііііі....я хочу спааатиии, бо лягла 2 години назаддд"..
пошуки о шостій ранку магазину з вином)згорівші вшент ноги... басейн... "вони кажуть привіт"хДДД Ксюша))
прибирання в кімнаті ,поки ми спимо.. (котекс на балконній лампі)).. як приємно було... пошуки коньяку за 80 левів хДДДД, ножа... шабельки) солодка вата.. кубинські сигарихД... адміни інтернет клубу в друзях в вконтакті) АЛЬКОООООЗЕЛЬЦЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕР
киевлянка-киевлянка-киевляночка ))), русалонька..хД, шторм під кінець.. АНдрій зі скляночками "с праздничкооооом" ВАСЯЯЯЯЯЯЯЯН, ОГО!!!!!
наші блондочки... троянди...мммм...
кузнєчик в щасливиці та облиті синеньким коктельчиком АЛьонини штани=))Вовкіни з Вітасьою перевдягання))))
той кавун, який не могли всією шарою ніяк з*їсти... пропалені: телевізор, ковралін. та зламані двері в туалет ....))))регулярне викидання пустих пляшок..., з кожним днем все більше і більше)) втечі від адміністратора , що кричав вслід "что у вас звенит???"
опа опа опапа!!! день перший. "іді копай картошку!""вася, ну какого іді копай картошку???"
день другий "мінськ піздатий город" "ви вожатая?" "альона, можна я сегодня до четирьох буду со всємі гулять???" хД
610?? 610!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

__________________________________________
понос слів???
все це не для вас)
замітка не скритна, бо дехто таки розуміє, про що я=)








я вдома
я люблю Ліну
я люблю рево=))))))))))))))))))))))))