Дневники

Ще один міЙ витвір...який писала десь тижденЬ=)думаю вам сподобаєЦЦя...бо він всім подобаеЦЦя=)не забувайте залишати коменти)

Свою любовь тебе лишь отдаю...
Пусть больше вспоминать не будешь,
И больше не скажу тебе люблю.
А ты меня совсем забудешь...

Забудешь то что каждый день звонил,
И с нетерпеньем ждал ты на свиданье,
Ч то всем лишь про меня и говорил,
Что быть всегда со мной - твоё жеданье.

Забудешь нежную улыбку глаз,
Походку, взгляд, черты лица и формы тела..
Запомнишь лишь обрывки фраз:
"Я не люблю тебя, мне надоела!"

И ты уйдёшь захлопнув громко дверь,
Оставив только слЬозы на прощанье.
Но как ты не поймЬошь что и теперь
В душе останется то первое свиданье.

Не звонишь ты уже мне и не пишешь.
С другой теперь ты заруку идёшь.
А я с надеждой жду что ты услышишь
Тот боли крик...надеюсь ты поймёшь...

Поймёшь как сердце мне на части рвало,
Когда ты обо всём мне рассказал...
Нет...не поймёшь ты, как оно страдало,
Ведь ты ещё ниразу не страдал..

И каждой ночи смерть звала, рыдая.
И растворялась где-то в тишине...
А ты, конечно, ничего не зная,
Спокойно спал, летая в сладком сне.

И раз так суждено, к чему лукавить...
Пусть будет так, как и должно всё быть.
Я не хочу, конечно, всё как есть оставить...
Но к сожаленью ничего не изменить..

Закончен 20.11.2006.

З.Ы. прошу не плагиатить!!!=)


І ще один мій віршик=))


******************************************

Я хочу быть с тобой всегда:
В минуты разочарованья,
В секунды счастья и добра,
В мнгновенья вечного признанья.

Что б в мире том где ты живёшь
Имелось место для меня,
И лучше в мире не найдёшь
Нежнее, ласковей,чем я.

Я буду рядом каждую минуту,
А если ты попросишь - я уйду...
Я ж знаю, что любому человеку
Иногда хочется остаться одному.

И ты пойми, что каждую секунду
Я буду думать только о тебе.
И спать ложиться буду я с надеждой,
Что тебя, милого, увижу я во сне.

Я сердце отдаю тебе живое.
В нём столько нежности,тепла, любви...
И бъётся же оно без перебоя,
Ведь жизнью наполняешь его ты.

************************************************

Так..НапИшу-ка я Ще пару віршИків своЇх...але вже про кохання...ЩоБ ви нЕ дУмалИ щО я вООбще пісимісткА ;)

***********************************
ЗІЗНАННЯ
***********************************
Ти для мене,як сонечко,сяєш,
І теплом зігріваєш завжди.
Ти у серці,як мрія блукаєш,
І з*являєшся в кожному сні.

Від одного лиш погляду млію,
А в обіймах я тану як лід...
Я тебе поцілунком зігрію,
І залишу в думках кожну мить.

Ти потрібен мені,як повітря,
І як кожній рослині вода.
Моє серце без тебе не б*ється,
І без тебе життя - пустота!

****************************************
****************************************

Я бачу ввісні твої очі ясні,
Вони мерехтять,немов зірочки.
І посмішка ніжна в уяві стоїть...
Коли я прокинусь все щезне умить?

Твоя струнка постать стає перед очі,
Як я засинаю кожної ночі.
Себе проклинаю я майже щораз,
Чому ж я не поряд з тобою в цей час?

*******************************************

Але в мнУ як завжди не все гаразд....Ще раз вчора перевпевниласЬ..що лЮди..шо козли...скілЬки капусти не даЙ...а вОнО все одно в огоРод ліЗе...Загубила друга вчора...точніше він мене..просто його тепер для мну не існує..блін...я вЗнала фо він мну стільки брехав!да ще б якЩо просто...якось...а це тоді....коли мені найбільше потрібна була його підтримка...я тепер зрозуміла що він справжній жлоб і позер...він типу неформал...вважає себе крутим...думає чим більше штанг на морду понавішує..тим крутішим стане...але в середині це його не змінить...якщо він такий козел є...то козлом і здохне!!я могла зробити для нЬого вЬо...да і робила..допомагала як могла...а на це така вдячністЬ??завжди так!осЬ і вір після цЬого людям....

ОсЬ...нареШті мну залІзла в нЕт...точніше..нарешті запрацював кАмп...в нЬому було стілЬки вірУсів..що вінду ставиш..а вона одразу летитЬ..камп дві години віруси удаляв...один за другим....ну добре що все гаразд..)

....Щоб днЄвнІчок не пустоВав...кину своЇ творіння..надіюсь хтосЬ Їх оЦінитЬ...


* * *
Як я ненавиджу цей світ!
Він мене просто убиває!
В мну серце застигає в лід,
Якщо помру - то й не згадають.
Все навкруни мерзенне і нелюбе..
День в день усе одноманітне..
Чому життя таке паскудне??
Як біль у серці остогид вже!
Я знаю,так завжди буває,
Що ось ти є, ось ти існуєш..
Але ніхто тебе не знає,
Бо ти нікому не потрібен...

* * *
Бред,бред моей души
никак не исчезает..
Вижу я следЫ..
Всё вокруг лиш убивает..
Она всё смотрит выше,
Лежа в одной крови...
А голоса всё тише..
И слышно лишь УМРИ!!!

* * *

сЬодня п*ятниЦя........осЬо сижу собі...дУр*ю мАюсЯ.....від скуки вирішила днєвнічЬок завести...може не так сумно буде...хоча ненаю ще, фо писати сюди буду))