Дневники

пииииииии.......
пиииииииииии.....
Пииииииииииииии...
Гудки йдуть,а у відповідь лише мовчання.....

Тина Кароль-Ноченька
Просто так, неожиданно пришел закат,
Ласково ноченька приплыла к нам с того берега,
К шелку уронила.
Что не так? И зачем я так хочу бежать
Долго ли лодочка, ты плыви плыви,
Больно мне... помнить

Припев:
Я хочу улететь,
Чтобы высоко и вниз не смотреть,
И за руку тебя милый мой,
Заберу я с собой...
Ты оставил мне след,
По которому, я буду лететь.
И за руку тебя, мой родной,
Заберу я с собой...

Как узнать, что на сердце у тебя, родной,
Милый мой сказкою, превратились наши дни с тобой...
И полюбила
Целовал, каждый вечер мои рученьки,
Говорил "Я с тобой, - не разлей вода",
Больно мне помнить...

Припев:
Я хочу улететь,
Чтобы высоко и вниз не смотреть,
И за руку тебя милый мой,
Заберу я с собой...
Ты оставил мне след,
По которому, я буду лететь.
И за руку тебя, мой родной,
Заберу я с собой...

Посмотри на небо, и вспомни,
Почему с любовью не спорят,
Попроси кого-то напомнить,
Почему с любовью не спорят...

Припев:
Я хочу улететь,
Чтобы высоко и вниз не смотреть,
И за руку тебя милый мой,
Заберу я с собой...
Ты оставил мне след,
По которому, я буду лететь.
И за руку тебя, мой родной,
Заберу я с собой....

***************************
Ани Лорак-Я вернусь
В небо поднялся самолет
Самый печальный мой полет
Мне отменить нельзя.
Дальше и дальше от тебя
Поднимаюсь в небо я,
Но поверь, любовь моя

Я вернусь перелетной птицей,
Ранним утром постучу
Я крылом в окно тебе.
Я вернусь, чтобы повториться,
Повториться еще раз,
Хоть на миг в твоей судьбе.

Ты - моя радость и беда,
Рядом со мною ты всегда,
Мир без тебя так пуст.
Просто я знаю, что ты есть,
Оставляя сердце здесь,
Я вернусь к тебе, вернусь.

Я вернусь перелетной птицей,
Ранним утром постучу
Я крылом в окно тебе.
Я вернусь, чтобы повториться,
Повториться еще раз,
Хоть на миг в твоей судьбе.

Если ясным днем в синем небе грянет гром,
Знай, что это я зову тебя.
Упадут с небес слезы проливным дождем,
Смоют навсегда твою печаль.

Я вернусь перелетной птицей,
Ранним утром постучу
Я крылом в окно тебе.
Я вернусь, чтобы повториться,
Повториться еще раз,
Хоть на миг в твоей судьбе.

В небо поднялся самолет
Я вернусь
Самый печальный мой полет
Я вернусь
Рядом со мною ты всегда,
Я вернусь
Только ты верь любовь моя
Я вернусь

Крок за кроком...
Мить за миттю....
Думка за думкою....
Боже чи довго мені лишилось це тягти?!Чи довго мені лишилось це терпіти?!
Я не можу...Думки переповнені..Голова від різних комбінацій того що було скоро просто вибухне...
Сердце розколиться на маленькі шматочки!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Я не можу!!Я втомилась!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

раз...
Два...
раз...
Два........
Дихання в нормі....Пульс нормальний,але душа болить...........Болить без надії.....
БОЛИТЬ!!!!
Відчуваю твої думки...Відчуваю твій стан....Але перестала відчувати себе......
БОЛИТЬ!!!!!!!
Чую твій голос уві сні,бачу твою чарівну посмішку яка заворожує мене.....Але перестаю дихати.....
БОЛИТЬ!!!!!
Хочу побачити тебе...Доторкнутися до тебе...Обійняти...Поцілувати....Але не можу....
БОЛИТЬ!!!!!!!!!

Казки...Хто їх не любить?!Їх люблять всі!Чарівна країна...Чарівні мрії...Саме це можна знайти у вирі казок...



Одного сонячного,осіннього дня,на березі райдужних мрій,прокинулася дівчинка,яка прозивала у своїй самоті....У своїйбездушній,жорстокій самоті!У житті вона хотіла лиш одного-банального щастя,яке ніде не продається та ніде його не можна знайти,його треба лише побудувати.Посусідству з нею жив хлопчик,який перебував у своїх мріях,надіях,у своїх заплутаних почуттях.Так вони ходили по різних полюсах не бачачи один одного.У кожного були свої бажання,але ціль та мета була одна-це щастя.Багато пригод траплялося на їхньому шляху,багато поразок їх очікувало.Кожен з них не знав що буде далі,але не покидав свого життєвого шляху.
Кожен раз,коли вона опинялась у вирі подій,турботи,буцімто кохання,вона сподівалася,що тут вона зможе знайти,те,щире,безтурботне щастя,але кожен раз її чекала поразка!
Він- перебував у пелені кохання,він відчував доторки тої,на його думку найкращої жінки,відчував подих,який на його думку бився з його подихом в унісон,але й тут трапилось неможливе....Їхні життєві шляхи розійшлися в різні боки...Буцімто кохана бажала солодкого життя,не затрачуючи на це зусилля.....А він..Він хотів збудувати будинок,будиночогсвого щастя з розвитком у майбутнє.
Кожен з них продовжував свій шлях,поринаючи у свої заплутанні мрії.
Одного яскравого,теплого вечора вони зустрілися...
Сердце її забилося дуже швидко,в очах її відчувалося щось нове та незбагненне.Їй не хотілось відпускати його.А він просто стояв не розуміючи що буде далі.
Вона пообіцяла собі бути з ним,тому що вона знає і розуміє,що він-це саме те щастя,без якого їй непрожити у майбутньому.....



................................................................................
P.S.:Фіналу ця історія на данній момент не має...Ніхто не знає як складеться їхня доля.....Але вона сподівається на щасливий фінал.....

-Ты уедешь?
-Прости....
-Не вернешься?
-Пойми...
-Не хочу потерять я тебя!

-Миг проходит...
-Уйди...
Не могу....
Извини....
Не могу позабыть я тебя...

-Ты приедешь?
-Увы...
-Ты забудешь?
-А ты?
-Нет,забыть не могу я тебя....

-Ты обманишь?
Не лги...
-Ты поверишь?
-Пойми...
-Просто я полюбила тебя...

-Ты мне веришь?
-Скажи...
-Ты простишь?
-А как ты?
-Я давно уж простила тебя...

-Полюбил?
-Не как ты...
-ты берег?
-Лишь мечты....
-Лишь в мечтах берегу я тебя...

-Хочешь снова?
-Начни....
-Хочешь боли?
-Терпи...
-Я терплю эту боль от тебя..

-Снова солнце...
-Нет,тьма...
-Снова мысли?
-Твоя...
Я твоя,но увы навсегда...

Ножом порезаны все вены,
Я не могу так больше жить....
В душе испытую вкус боли,
И кровь к ногам твоим бежит....
Затерпли руки,ноги,тело...
и больше крови нет во мне...
Я просто быть с тобой хотела....
И не делить тебя не скем....
Убить себя,Убить навеки....
Поверь тебя я не держу....
Лишь ты закрой мне после веки....
Уйди...Тебя я отпущу...

Життя відкриває нові грані ілюзій,грані багатогранного багатокутника....Грані в яких я відчуваю твої окови....Грані в яких я не можу вільно дихати....Життя потрохи втихає....І крім як продовжувати дихати нічого не залишається.....Ні жити,ні існувати лише дихати....
Вдих...
Видих...
Вдих...
Видих....
Життя лишається одноманітним,навіть любов інших не рятує від безвихідності.....Лише подих,не на всі груди,а маленькі пориви .....
Втікти!!!!!!!Вбігти!!!!!
Але від кого?!
Від самої себе?!
А в чому сенс?!
Де вихід?!
Втрати тебе....Відчути те що ти не поруч!!!!!!!!!!!
НІ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!Я благаю!!!!!!!!!!!!НІ!!!!!!!!!Тільки не це!!!!!
А знаєш....
Напевне я втомилась...Напевне я хочу знову жити....
Напевне я хочу знову відчувати твій шепіт,твої слова....ТВої обійми....
ТАк!!Лише обійми,бо на більше я й не розраховую!!!!!!!!
НІ!!!!!!!!!!!!!Це не можливо!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
О Боже,дай мені сили!!!!!!!!!!!!!!!!!
ДАЙ!!!!!!!!!!!
Я прошу тебе!!!!!!!!!
Я благаю тебе не йди!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Я не можу так більше.......
Бо я...Я....Я людина...Я людина яка вміє почувати.....Яка вміє кохати!!!!!!!!!
Я кохаю тебе!!!!!!
Я так більше не можу!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Відпусти!!!!!!!!!
Ні!!!!!!!!
Я не знаю...я втомилась........Дай мені сил пережити...Дай мені сили не втратити віру!!!!!!!!!!ДАЙ МЕНІ СИЛИ!!!!!
Я не можу!!Я не хочу!!!!!!!!!Я не вірю!!!!!!!Я не можу вірити у те,що зовсім скоро тебе не буде поруч!!!!!!!!!!!!!!!
Ні,Я БЛАГАЮ!!!!!!!Ні!!!!Я не зможу без тебе!!!!!!!
Я не зможу продовжувати жити!Я не зможу існувати коли поруч зі мною не буде тебе,я не зможу існувати коли я не буду знати що ти принайні в Україні!!
НІ!!

Ля ля ля
во гоню
во фигня!