тока пожалуйста напишите своё истенное мнение...мож там ошибки дет найдёте..пожалуйсто...
оч важно ваше мнение....
Українська мова сьогодні
О мово нашо, мова українська
Тебе я чую здалечку і зблизька.
В добрі і горі завжди зі мною.
Як незрадлива пісня материнська.
М. Сливко
Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова – це безцінний скарб народу, надбаний тисячоліттями. Як найдорожча спадщина, як заповіт поколінь передається нащадкам любов до свого народу, до рідної мови.
Українська мова є мовою українського народу, отже, вона і тільки вона повинна бути рідною для кожного, хто вважає себе приналежним до української нації. Я вважаю своїм священним обов’язком вивчати українську мову, плекати її, оберігати, бо народилась і живу в Україні. Весь світ віддає шану геніальним майстрам українського слова Тарасу Шевченку та Івану Франку. Далеко за межами України відомі твори М. Коцюбинського, Лесі Українки, П. Тичини, М. Рильського, О. Гончара та інших.
Мову треба оберігати від „каліччя”. Якщо уважно прислухатись, то навколо можна почути немало слів-перевертнів, що живуть поза всякими законами. Не можна вживати словесних покручів та діалектизмів („ходьом”. „тудою”, замість „ходімо”, „туди” і т. д.). Також не рідко можна почути слова, які вживаються недоречно у реченні ( „на протязі” замість „протягом” тощо). Інколи вимовляють „радіво”, „орох”, „калідор”. „канкулятор”... БІДНІ СЛОВА! Маючи високе призначення – бути засобом спілкування. Вести народ до верховин культури, вони в той же час стають супутниками недбалості у мові і безкультур’я.
Роль мови для людини – це саме життя. Доки живе мова, доти живий і народ, доти він йде вперед, розвивається. Саме народ дає мові силу й красу. Народ і мова – поняття нерозривні. На жаль, сьогодні ми бачимо, як український народ безжалісно, жорстоко, криваво вбиває рідну мову.
Люди, які забувають і зневажають рідну мову, гідні тільки жалю. Самі не розуміючи, що коять, вони зазнають непоправної втрати. Стають на шлях найбільшого злочину проти культури всього людства, бо народ може відбудувати все: господарство, добробут, - але мову відновити не можне.
Рідна мова живе з людиною всюди і завжди, без неї, як і без сонця, повітря, води, людина не може існувати. Зречення рідної мови, неповага до неї є рівноцінним до неповаги батька й матері, це веде до найбільшої кари – духовного каліцтва. Людина, яка не цінує культуру та мову свого народу, не може бути повноцінним членом суспільства.
Мову пошануємо –
Виростем багатими.
Хто про мову думає,
Зна, що в нього мати є.
В. Каюков
14. КРИВЕДКо*** - ЖенькО...помню когда мы познакомились у неё был ник Стася(если не ошибаюсь) маленькая гарнюнька в розовой кофточке..тогда была главная фотаа)
15. кРаСнОе_ШаПоЧкО - ДаФФко_Лю_Тяяяя... обожаююю
16. Люблю_ее - Вовчик..желаю тебе удачки с Викусей!вы отличная пара!
17. СлАдКоЕжКа* - Димочка..зайка моя...в последнее время,прям в моей жизни одни Димы)))цёма
18. ПСИХОПАТКА!!! - никогда ещё не видела таких красивых девушек!!!!
19. С_Годом_LilGame - Никусь..самый авторитетный человек на БМ для меня)))цёмаююю
20. Da_Бл**ь_BoSS -Жене4ка...он для меня как старший братик на Бм)))
21. FLIRT_nah_!!!!!! - Ромочка,спасибки за песню... "Звери" ЗЭ БЭСТ...!!!!
22. M@RyUo********** - Лёшка..гороскопы всё же врут..)))гг)))цёма...удачи...у тя будет всё хрошо..уверенна)
моё новое творение..
стих про интернет..
посвящаЭццо...ээ...тот кому посвящаеться,поймёт))))
нои относиться ко всем,я так думаю...
Тебя совсем не знаю,
Но с тобой я засыпаю!
Думаю я о тебе,
Надеюсь помнишь обо мне?
Мы познакомились в инете,
Спокойным,тихим вечерком,
Ты свой комент оставил к фоте,
А я ответила те плюсмачком!
Мы обменялись номерами,
По клаве бьем скорей руками,
Чтоб вновь увидеть перед нами,
Очередное "чмаф" иль "цем".
Забыла я,что есть реальный,
Такой неотразимый мир,
Зачем он мне,ведь есть прекрасный
Мой виртуальный мир!
На не реальное свиданье
Спешу к тебе я каждый день,
Все чувства смайлами передавая,
Я становлюсь как будто пень.
Но все равно я комп включаю,
Инет и аська, и БигМир,
Хоть все прекрасно понимаю,
Я забываю свой житейский мир!
А вдруг тебя однажды встречу,
И полюблю я навсегда,
С ухмылкой вспомню нашу первую с тобою встречу
И будем вместе на века!
Приветик,моя любимая Ирочка!извини,что не звоню,нет денег на счету.
Как у тебя делишки?что новенького?как учеба?
Со мной что-то происходит.На днях перечитывала коменты на БМ,прочитала твой ответ на вопрос "кого или чего мне не хватает",сначала отнеслась к нему пренебрежительно,но потом осознала,что ты ПРАВА.ты попала в яблочко,права на все 100,нет на самое большое в мире число %.
Я не знаю,что такое ЛЮБОВЬ,но только к Владу я испытывала ТАКИЕ чувства...сейчас пишу и слезы градом сыпятся с глаз,я понимаю,что мне действительно плохо без него. Я целыми днями хожу как зомби,каждую долю секунды думаю о нем. это чувство мне напомнило то время,когда мы не общались,я так сильно ощущала не хватку тебя и Дианочки!
Боже,если бы хоть кто-то знал,как болит мое сердечко,такое впечатление,что оно сейчас разорвется на миллионы маленьких кусочков. Я так хочу обнять его,прикоснутся к его сладким губкам...
Знаешь,мне очень часто кажется,что я многого добьюсь в карьере,но не обрету самого главного-любимого человека рядом,потоу что не смогу НИКОГДА забыть Влада.Он самый лучший!
Ладненько,Зайка ,извини,что напрягаю!
Пиши!
Я тебя очень сильно люблю!крепко целую!
Твоя маленькая дурочка...
1. Кто ты мне - знакомая(ый)? друг? враг? так, мимо проходил?
2. Тебе нравится весь этот бред читать?
3. Если я позову на помощь, придешь?
4. Если помощь понадобится, позовешь?
5. Ты назвал(а) бы меня умным человеком?
6. Ты бы смог(ла) меня убить, если бы я очень попросил?
7. Если нужно будет, напьешься со мной?
8. В разведку пошл(а) бы со мной?
9. При необходимости ложе со мной бы разделил(а)?
10. А приставать стану - убежишь или
поддашься?
11. Во мне больше радости или грусти?
12. Я что-то значу в этом мире?
13. На какую неофициальную встречу или куда ты хотел(а) бы пойти со мной?
14. Опиши меня одним словом.
15. Каково твое первое впечатление?
16. Все такого-же мнения обо мне?(Что думаешь про меня,как про человека?)
17. Если бы смогла отдать мне что угодно, что бы это было?
18. Поместишь такой пост себе в дневник чтобы посмотреть что я о тебе скажу?
Життя несправедливе!
Вони познайомилися влітку 2006 року! Це був теплий табірний вечір. Дискотека. Він запросив її потанцювати, а вона навіть не знала як його звати! У той момент ніхто навіть не здогадувався, що вони будуть разом, разом назавжди! Теплий вітерець закоханості промайнув між ними! Він дивився в її зелені очі і розумів, що це той світ, у якому він почувається, як вдома. Вона в свою чергу, дивувалась ніжністю та теплотою, які віддзеркалювалися в його таких же зелених очах. Табірна зміна закінчувалася ,а його чоловіча рука ще ні разу не відпустила її жіночу ручку. Вони сміялися разом, переживали негаразди також разом, вони усе робили і усюди були разом. Кожен її ранок починався з солодкого поцілунку та букета нижніх польових квітів. Він робив все, щоб зробити її щасливою. Вона, не розуміючи, того сама, почала поступово закохуватися в нього, все сильніше і сильніше...
Поступово вона забувала про все. Для неї був тільки він-її коханий. Оточуючі заздрили такому світлому почуттю ,яке здатні були відчувати підлітки. Одні сміялися над ними, а інші - підтримували.
Останній день табірної зміни, останній вечір, остання ніч і між ними відстань...
Велетенські сльози текли по її щоках! Вона не уявляла життя без нього. Він був сумним, не знав, що йому робити і як буде краще для його коханої.
Він поїхав, вона також.
Ніхто з них не знав, що робити ,адже життя один без одного вони не уявляли! Щоденні сльози...- ось що спіткало закоханих!
Вони дзвонили один одному щогодини, писали смс-ки ще частіше. Так тривав місяць. Для них цей час був майже усім життям, вони чекали на зустріч...
Але...
Пройшов ще один місяць, незабаром вони повинні були зустрітися, але підлітки все рідше дзвонили один до одного, ніби вони вже відчули холодне осіннє повітря, пройшли жовтневі дощі, які загасили полум'я юнацького кохання.
Вони почали забувати один одного. В кожного з'явилась інша людина, але у серці та душі як дівчини так і хлопця залишилися приємні спогади хвилин, коли вони були щасливі РАЗОМ!
Пройшло 10 років...
Починаюча телеведуча рано вранці збиралася на зйомки нового розважального шоу, на самому популярному телеканалі України. Молода жінка вийшла з дому, сіла у свій новісінький автомобіль і рушила з місця. По - дорозі її спіткали страшенні затори на дорогах, через які вона могла запізнитися на зйомки. Дівчина вирішила скоротити шлях, в'їхавши у сусідній двір. Швидкість машини була більшою ніж 100км/год.
На зустріч їй їхав такий же розумний молодий чоловік, починаючий бізнесмен. Швидкість його гарненького джипу була не менша, ніж у машини дівчини. Зіткнення було 100 відсотковим.
Карета швидкої допомоги їхала довго...
Відчинивши двері жіночої машини, він побачив чарівне бліде тіло жінки, якій допомога вже була не потрібна. У цій молодій дівчині, чоловік впізнав свою кохану, яку він покохав, коли був ще юнаком у дитячому таборі.
При обстеженні документів, у записній книжці дівчини знайшли фотокартку двох закоханих підлітків, які дивилися один на одного з безмежною ніжністю і любов'ю.
Суд назначив йому 5 років звільнення волі. У в'язниці чоловік просидів лише 2 тижні, за які він написав роман-його історію кохання, в якій ми дізналися, що жоден з них не кохав і не з ким не зустрічався, з того моменту, коли вони перестали спілкуватися. А вони лише хотіли добра один одному-забути.
Через 2 тижні чоловік помер. В нього зупинилося його молоде, але таке хворе від кохання серце...
Тепер вони разом...
Малолетка, шлюха или просто кошка были привычными для нее именами. Так называли её многие, но не знали всей истины…
Пасмурным днём я ехала в метро. Издали мне бросилась в глаза молодая девушка, с рыжими волосами и большими зелёными глазами. Она притягивала магнитом, манила к себе…
Это была она – кошка, не такая как все… Днём – одна, ночью – другая – привычный для неё образ жизни. Она предпочитала молчать – может, не было слов, а, может, как она считала – нет смысла отвечать. Но, взглянув в её глаза, стает всё ясно.
Она нужна была всем, но в тот же миг – никому. Нею пользовались, как тряпкой, а она переживала всё сама, не показывая виду.
Но был такой один, который не мог просто смотреть на неё – он восхищался нею, и полюбил её такую – вот, кошку! Ему говорили: «Не жди нечего, ведь она всего лишь кошка, ей нужно тепло, и больше – ничего».
Ночью они были вместе, а днём она спала у его ног. Над ним смеялись, предлагали бросить её, а он всё ждал: и день, и месяц, и год – но она была лишь кошкой и не могла принадлежать одному. Казалось, выхода нет, но…
Что же ей сниться, ведь слёзы на её ресницах почти всегда? Но выход есть…
Он долго думал, но ради неё он был готов на всё, и согласился.
В один день объявили, что пропали молодые парень и девушка. И в этот же день, выходя, из дома я увидела пару котов, которые ласково терлись друг об друга. Наконц - то они будут навеки вместе, не будет угрызений знакомых, насмешек и ненависти, это были они – кошка и кот!..
среда
19:49
срочно!!!!!!!!!!!!!!!!
шО щА вАще лЮдЫ слУхаЮть..1 п1д шО танцюЮть?
пЫшить нАзвания пЭсЭн..испАлнителей..Хто мОжЭ...КыДАЙТэ сЦЫлки..............
пятница
20:18
зАцЭнитЕ_пЛиЗ_СтАтЬЮ_мАЮ
оч важно ваше мнение....
О мово нашо, мова українська
Тебе я чую здалечку і зблизька.
В добрі і горі завжди зі мною.
Як незрадлива пісня материнська.
М. Сливко
Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова – це безцінний скарб народу, надбаний тисячоліттями. Як найдорожча спадщина, як заповіт поколінь передається нащадкам любов до свого народу, до рідної мови.
Українська мова є мовою українського народу, отже, вона і тільки вона повинна бути рідною для кожного, хто вважає себе приналежним до української нації. Я вважаю своїм священним обов’язком вивчати українську мову, плекати її, оберігати, бо народилась і живу в Україні. Весь світ віддає шану геніальним майстрам українського слова Тарасу Шевченку та Івану Франку. Далеко за межами України відомі твори М. Коцюбинського, Лесі Українки, П. Тичини, М. Рильського, О. Гончара та інших.
Мову треба оберігати від „каліччя”. Якщо уважно прислухатись, то навколо можна почути немало слів-перевертнів, що живуть поза всякими законами. Не можна вживати словесних покручів та діалектизмів („ходьом”. „тудою”, замість „ходімо”, „туди” і т. д.). Також не рідко можна почути слова, які вживаються недоречно у реченні ( „на протязі” замість „протягом” тощо). Інколи вимовляють „радіво”, „орох”, „калідор”. „канкулятор”... БІДНІ СЛОВА! Маючи високе призначення – бути засобом спілкування. Вести народ до верховин культури, вони в той же час стають супутниками недбалості у мові і безкультур’я.
Роль мови для людини – це саме життя. Доки живе мова, доти живий і народ, доти він йде вперед, розвивається. Саме народ дає мові силу й красу. Народ і мова – поняття нерозривні. На жаль, сьогодні ми бачимо, як український народ безжалісно, жорстоко, криваво вбиває рідну мову.
Люди, які забувають і зневажають рідну мову, гідні тільки жалю. Самі не розуміючи, що коять, вони зазнають непоправної втрати. Стають на шлях найбільшого злочину проти культури всього людства, бо народ може відбудувати все: господарство, добробут, - але мову відновити не можне.
Рідна мова живе з людиною всюди і завжди, без неї, як і без сонця, повітря, води, людина не може існувати. Зречення рідної мови, неповага до неї є рівноцінним до неповаги батька й матері, це веде до найбільшої кари – духовного каліцтва. Людина, яка не цінує культуру та мову свого народу, не може бути повноцінним членом суспільства.
Мову пошануємо –
Виростем багатими.
Хто про мову думає,
Зна, що в нього мати є.
В. Каюков
среда
23:13
ХаРаКтЕрИсТиКа
ну и хочу вкратце охарактеризовать самых моих любимых фрэндиков...
1. БОЖЕ_вільна и в_ОжИдАнИЕ_ЧудА знаю этих красоток вжывую..)обожаю их...
2. CкРоМнЯшКо!!!!!! - моё маленькое солнышкоо))))она меня заворожила...цёмм
3. Angel_Of_Horror - Наташка..моя любимая..очень добрый и светлый человечек...
4. YourValentine* - Яночка..моё золотце...самый позитивный человечек, которого я знаю..
5. НеAngel3 - 17 апреля,как только я открылась,он самый первый оставил мне комент и плюсик..мой очень хороший друг...Экстрим...я помнюю)))
6. СПАЙчик - Серёжка..пысюнчик..
7. БагИРОЧКА* - Ируська...моя зайка..
8. ЯнГоЛ_На_МеТлЕ+ - Ярик... знаю его не давно, но за это короткое время очень привязалась к нему..)
9. йА_аЦкиЙ_ВоВкО -ггг)маська,с меня ОкУлЯрЧиКи)))Ыть)кииссс
10. КрЕЙЗАнУтЕ_мАЛя - Женечка..искренне прошу прощения..
11. You*reNotAlone*X - ВаляУшлёпках)))мой самый любимый ник,за всё время моего перебывания на БМ)))
12. Осокір - Обожнююю тебе))) це сама добра людина..щирий, вірний друг..)
13. О*К*Е*А*Н*И*Я* - Маришка...Зайка,удачно сдать сессию...)))самый активный человечек)))
14. КРИВЕДКо*** - ЖенькО...помню когда мы познакомились у неё был ник Стася(если не ошибаюсь) маленькая гарнюнька в розовой кофточке..тогда была главная фотаа)
15. кРаСнОе_ШаПоЧкО - ДаФФко_Лю_Тяяяя... обожаююю
16. Люблю_ее - Вовчик..желаю тебе удачки с Викусей!вы отличная пара!
17. СлАдКоЕжКа* - Димочка..зайка моя...в последнее время,прям в моей жизни одни Димы)))цёма
18. ПСИХОПАТКА!!! - никогда ещё не видела таких красивых девушек!!!!
19. С_Годом_LilGame - Никусь..самый авторитетный человек на БМ для меня)))цёмаююю
20. Da_Бл**ь_BoSS -Жене4ка...он для меня как старший братик на Бм)))
21. FLIRT_nah_!!!!!! - Ромочка,спасибки за песню... "Звери" ЗЭ БЭСТ...!!!!
22. M@RyUo********** - Лёшка..гороскопы всё же врут..)))гг)))цёма...удачи...у тя будет всё хрошо..уверенна)
23. Лилу_год_на_БМ* - Димочка... ноу коментс...просто крепко целую...
24. S_K_O_R_P_I_O_N - Мишаня..я так и не дождалась твоего приезда с Чехии...люблю тебя очень сильно...
Извиняюсь перед теми, про кого не написала...
цёлую всех крепко-крепкооооооо
вторник
17:33
ВСЕМ СЮДЫЫЫЫЫЫ____БЯГОМ!!!!!
стих про интернет..
посвящаЭццо...ээ...тот кому посвящаеться,поймёт))))
нои относиться ко всем,я так думаю...
Тебя совсем не знаю,
Но с тобой я засыпаю!
Думаю я о тебе,
Надеюсь помнишь обо мне?
Мы познакомились в инете,
Спокойным,тихим вечерком,
Ты свой комент оставил к фоте,
А я ответила те плюсмачком!
Мы обменялись номерами,
По клаве бьем скорей руками,
Чтоб вновь увидеть перед нами,
Очередное "чмаф" иль "цем".
Забыла я,что есть реальный,
Такой неотразимый мир,
Зачем он мне,ведь есть прекрасный
Мой виртуальный мир!
На не реальное свиданье
Спешу к тебе я каждый день,
Все чувства смайлами передавая,
Я становлюсь как будто пень.
Но все равно я комп включаю,
Инет и аська, и БигМир,
Хоть все прекрасно понимаю,
Я забываю свой житейский мир!
А вдруг тебя однажды встречу,
И полюблю я навсегда,
С ухмылкой вспомню нашу первую с тобою встречу
И будем вместе на века!
среда
12:50
***ПИСЬМОООоооООО бЭст фрЭндУУУууу***
Как у тебя делишки?что новенького?как учеба?
Со мной что-то происходит.На днях перечитывала коменты на БМ,прочитала твой ответ на вопрос "кого или чего мне не хватает",сначала отнеслась к нему пренебрежительно,но потом осознала,что ты ПРАВА.ты попала в яблочко,права на все 100,нет на самое большое в мире число %.
Я не знаю,что такое ЛЮБОВЬ,но только к Владу я испытывала ТАКИЕ чувства...сейчас пишу и слезы градом сыпятся с глаз,я понимаю,что мне действительно плохо без него. Я целыми днями хожу как зомби,каждую долю секунды думаю о нем. это чувство мне напомнило то время,когда мы не общались,я так сильно ощущала не хватку тебя и Дианочки!
Боже,если бы хоть кто-то знал,как болит мое сердечко,такое впечатление,что оно сейчас разорвется на миллионы маленьких кусочков. Я так хочу обнять его,прикоснутся к его сладким губкам...
Знаешь,мне очень часто кажется,что я многого добьюсь в карьере,но не обрету самого главного-любимого человека рядом,потоу что не смогу НИКОГДА забыть Влада.Он самый лучший!
Ладненько,Зайка ,извини,что напрягаю!
Пиши!
Я тебя очень сильно люблю!крепко целую!
Твоя маленькая дурочка...
вторник
14:33
ответтье плизззЗЗЗззззззз,кому не лень)))
2. Тебе нравится весь этот бред читать?
3. Если я позову на помощь, придешь?
4. Если помощь понадобится, позовешь?
5. Ты назвал(а) бы меня умным человеком?
6. Ты бы смог(ла) меня убить, если бы я очень попросил?
7. Если нужно будет, напьешься со мной?
8. В разведку пошл(а) бы со мной?
9. При необходимости ложе со мной бы разделил(а)?
10. А приставать стану - убежишь или
поддашься?
11. Во мне больше радости или грусти?
12. Я что-то значу в этом мире?
13. На какую неофициальную встречу или куда ты хотел(а) бы пойти со мной?
14. Опиши меня одним словом.
15. Каково твое первое впечатление?
16. Все такого-же мнения обо мне?(Что думаешь про меня,как про человека?)
17. Если бы смогла отдать мне что угодно, что бы это было?
18. Поместишь такой пост себе в дневник чтобы посмотреть что я о тебе скажу?
понедельник
09:17
Життя несправедливе
Вони познайомилися влітку 2006 року! Це був теплий табірний вечір. Дискотека. Він запросив її потанцювати, а вона навіть не знала як його звати! У той момент ніхто навіть не здогадувався, що вони будуть разом, разом назавжди! Теплий вітерець закоханості промайнув між ними! Він дивився в її зелені очі і розумів, що це той світ, у якому він почувається, як вдома. Вона в свою чергу, дивувалась ніжністю та теплотою, які віддзеркалювалися в його таких же зелених очах. Табірна зміна закінчувалася ,а його чоловіча рука ще ні разу не відпустила її жіночу ручку. Вони сміялися разом, переживали негаразди також разом, вони усе робили і усюди були разом. Кожен її ранок починався з солодкого поцілунку та букета нижніх польових квітів. Він робив все, щоб зробити її щасливою. Вона, не розуміючи, того сама, почала поступово закохуватися в нього, все сильніше і сильніше...
Поступово вона забувала про все. Для неї був тільки він-її коханий. Оточуючі заздрили такому світлому почуттю ,яке здатні були відчувати підлітки. Одні сміялися над ними, а інші - підтримували.
Останній день табірної зміни, останній вечір, остання ніч і між ними відстань...
Велетенські сльози текли по її щоках! Вона не уявляла життя без нього. Він був сумним, не знав, що йому робити і як буде краще для його коханої.
Він поїхав, вона також.
Ніхто з них не знав, що робити ,адже життя один без одного вони не уявляли! Щоденні сльози...- ось що спіткало закоханих!
Вони дзвонили один одному щогодини, писали смс-ки ще частіше. Так тривав місяць. Для них цей час був майже усім життям, вони чекали на зустріч...
Але...
Пройшов ще один місяць, незабаром вони повинні були зустрітися, але підлітки все рідше дзвонили один до одного, ніби вони вже відчули холодне осіннє повітря, пройшли жовтневі дощі, які загасили полум'я юнацького кохання.
Вони почали забувати один одного. В кожного з'явилась інша людина, але у серці та душі як дівчини так і хлопця залишилися приємні спогади хвилин, коли вони були щасливі РАЗОМ!
Пройшло 10 років...
Починаюча телеведуча рано вранці збиралася на зйомки нового розважального шоу, на самому популярному телеканалі України. Молода жінка вийшла з дому, сіла у свій новісінький автомобіль і рушила з місця. По - дорозі її спіткали страшенні затори на дорогах, через які вона могла запізнитися на зйомки. Дівчина вирішила скоротити шлях, в'їхавши у сусідній двір. Швидкість машини була більшою ніж 100км/год.
На зустріч їй їхав такий же розумний молодий чоловік, починаючий бізнесмен. Швидкість його гарненького джипу була не менша, ніж у машини дівчини. Зіткнення було 100 відсотковим.
Карета швидкої допомоги їхала довго...
Відчинивши двері жіночої машини, він побачив чарівне бліде тіло жінки, якій допомога вже була не потрібна. У цій молодій дівчині, чоловік впізнав свою кохану, яку він покохав, коли був ще юнаком у дитячому таборі.
При обстеженні документів, у записній книжці дівчини знайшли фотокартку двох закоханих підлітків, які дивилися один на одного з безмежною ніжністю і любов'ю.
Суд назначив йому 5 років звільнення волі. У в'язниці чоловік просидів лише 2 тижні, за які він написав роман-його історію кохання, в якій ми дізналися, що жоден з них не кохав і не з ким не зустрічався, з того моменту, коли вони перестали спілкуватися. А вони лише хотіли добра один одному-забути.
Через 2 тижні чоловік помер. В нього зупинилося його молоде, але таке хворе від кохання серце...
Тепер вони разом...
вторник
15:58
кошка
Пасмурным днём я ехала в метро. Издали мне бросилась в глаза молодая девушка, с рыжими волосами и большими зелёными глазами. Она притягивала магнитом, манила к себе…
Это была она – кошка, не такая как все… Днём – одна, ночью – другая – привычный для неё образ жизни. Она предпочитала молчать – может, не было слов, а, может, как она считала – нет смысла отвечать. Но, взглянув в её глаза, стает всё ясно.
Она нужна была всем, но в тот же миг – никому. Нею пользовались, как тряпкой, а она переживала всё сама, не показывая виду.
Но был такой один, который не мог просто смотреть на неё – он восхищался нею, и полюбил её такую – вот, кошку! Ему говорили: «Не жди нечего, ведь она всего лишь кошка, ей нужно тепло, и больше – ничего».
Ночью они были вместе, а днём она спала у его ног. Над ним смеялись, предлагали бросить её, а он всё ждал: и день, и месяц, и год – но она была лишь кошкой и не могла принадлежать одному. Казалось, выхода нет, но…
Что же ей сниться, ведь слёзы на её ресницах почти всегда? Но выход есть…
Он долго думал, но ради неё он был готов на всё, и согласился.
В один день объявили, что пропали молодые парень и девушка. И в этот же день, выходя, из дома я увидела пару котов, которые ласково терлись друг об друга. Наконц - то они будут навеки вместе, не будет угрызений знакомых, насмешек и ненависти, это были они – кошка и кот!..