Дневники

I wanna start new life.But not all people around me will have place there....It`ll be better to live in such way...Because of my choise=)
I think about myself a lot....and decided to change something in my character....
Only for myself.....and close people....I often hurted them.....and now want to say sorry....
I hope tat this step to new way of my life helps me to become happy....
I realy want it....



[Writing my dreams on the paper...it`s easier than talk to other people....paper always understand you at all...]

Можливо,так буде краще?.....
Я ще трохи поборюся....та.....знаєш,я не з заліза зроблена.....напевне,не та я людина,яка заради кохання робить неймовірні речі.....я буду страждати...та моя посмішка приховає біль...
так завжди було.....пройде час....і забуду....
Той напис під мостом біля твого будинку.....добре,що ти про нього не знаєш......і.....ти б ніколи такого для мене не зробив....мабуть,це накраще...адже дивлюсь на нього і згадую людину,якій завдала багато болю....і розумію,що 31 серпня 2007 року - було одним із найгірших днів мого життя.....
*ЗАБУДЬ ПРО ЦЕ*
Я знаю,що ти ненавидиш, коли тебе з кимось порівнюють....
Взагалі....я сама терпіти не можу про все це згадавути....а зараз.....просто зрозуміла деякі речі.....те...про що не думала раніше....
Останнім часом я багато думаю.....і уявляю.....
А знаєш?.....я навіть уві сні не змогла тобі зрадити.....дивно,правда?....адже людина не може керувати своїми снами??Чи я помиляюся?....

Самотність - моя краща подруга.....принаймні вона розуміє мене....Та,напевне, теж скоро покине...як це зробив ти.....
Таєдина різниця у тому, що її я хочу позбутися..а тебе повернути....

І я знову буду щаслива....як тоді...29 лютого...пам*ятаєш?.....Дивитися на місячне небо і зірки.....з думкою про те, що є на цьому світі людина,якій ти небайдужа........

Поки є сили я буду боротися....за своє щастя....щоб потім не винуватити себе за те,що дозволила тобі піти.......

Кінець......насправді кінець.......
Спроби зупинити сльози залишились безуспішними.....
Тебе не повернути.....
тому що "Різні люди"....................
а я б сказала занадто однакові,щоб зрозуміти одне одного....
без права на помилку......
Пекельний біль в серці не дає змоги забути про те, що ще кілька годин тому тримало разом......
Дорога людина сказала мені....
"Ти це переживеш...ти сильна ....дуже сильна.....набагато сильніша,ніж я"
А я не хочу .....не хочу переживати це без тебе, чуєш?.............Ти потрібен мені...як повітря....як вода.....як жага до життя......
я ненавиджу себе.....чесно.....за те, що не сказала те, про що зараз жалкую.....понад життя......
а колись обіцяла......
теж після того,як втратила дорогу мені людину.....
та тоді на заваді стояла смерть....
а зараз ця клята фраза..."РІЗНІ ЛЮДИ"..................................
Як належить оптмістам.....я б знайшла навіть у цьому щось хороше....
Сказати чесно??я не хочу шукати....немає тут нічого,що хоча б посміхнутися змусило.....
Якщо по правді,то мене вже кумарить фраза "Час лікує".....та чхати я хотіла на неї......
мені тількі він потрібен......нікого більше......
Та зараз я лише хочу сказати тобі.....дякую....так саме це слово...
за те,що навчив мене любити......( а я тобі цього так і не сказала....все відкладала цю мить...довідкладалась.....=( )
за те,що навчив вибачатись.....і прощати......
за те,що навчив страждати через своє кохання......й за те, що навчив плакати через цей біль.....за те, що познайомив мене з людьми,які зараз мені дуже близьки.....і за те,що просто був у моєму житті.......
*кляті сльози...геть нічого через них не бачу*
Я б хотіла отримати другий шанс......та не та ти людина,яка його дає......

*КЛЯТІ СЛЬОЗИ*

На крилах щастя...
Поза зоною досяжності.....
Між небом і землею..
Дивитися в майбутнє - відсутнє бажання та і немає часу.....ти ненавидиш цю фразу,а я обожнюю.....
Відмовитися від мрії - це як програти у казино....
Залишитися на нулі...та все одно не втратити азарту до жорстокої гри без правил... -...життя.....
Дивитися на хмари - бачити розбите серце..
Невже це і є біль кохання?
Тоді щаслива від того, що не побачила його лише я....
Адже відсутність фантазії - частина мого Я.......єдиного Я.....
Втрата якого лякає понад усе....
Адже своє друге Я я вже втратила.....далеко в минулому....
Та свідомість цього почуття дала змогу піднятися і знову поринути у вир прагнення зміни своєї особистості та повноти життя.....

Тільки втілення цих намірів у життя й зробить мене на 100% щасливою.......адже самого лише прагнення мізерно мало.....
А щастя - це, коли не доводиться брехати, що тобі добре......

Вже не можу....
Стомилися дихати цією порожнечею.....стомилася чекати......
дивитися у майбутнє лише з надією на твою присутність......
я хочу НОРМАЛЬНОГО ЖИТТЯ!!!ЧУЄТЕ???НОРМАЛЬНОГО.......
у відповідь- тиша.....
банально....
принаймні краще, ніж пусті балачки про те, що все буде добре....
просто помовчи зі мною......і я зрозумію.....просто мовчи...не потрібно слів....ні,вони зайві.....лише один погляд - і все стане на свої місця......або розпадеться до біса.....
Господи.....
Краще напитися безглуздого REVO запити шейком накуритися ментолового гламура і не думати про все це....
До біса....тікати від проблем - то не в моєму стилі....
але факкк.. як іноді хочется.....
..................................................
Я б вимкнула телефон....та все одно знаю,що ти не подзвониш.....=)
ти ніколи не відступися від своїх принципів заради мене.....
це щось вище.....
та може на те вони і принципи=)))
та знай......що у житті кожної людини обов*язково з*явиться інша людина,заради якої можна не тідьки поступитися своїм принципам...а й відмовитися від свободи.....відддати серце і впасти на коліна......шкода, лише що я для тебе тебе не ця людина......
..


Не буває ідеального кохання...є лише люди, які його удеалізують.......

Старая фотография......на ней близкие люди...когда-то близкие.......а теперь.....что теперь?.......они чужие.......
я их уже не знаю.....
я их потеряла...где-то там....в прошлом.....
их не вернуть.....
даже будущее не в силах сделать это.......
так бывает.....когда светлые, искренние и незабываемые моменты может сохранить лишь старая фотография,запечетлившая милые детские улыбки...наивные глаза....
там мы вместе....мы неразлучны......мы мечтаем о совместном будущем....мы живем сегодняшним днем....мы дышим одним воздухом....мы гуляем под одним солнцем.....мы стремимся к общей цели....мы существуем только вместе.....
теперь НАС нет....есть совершенно 7 разных людей.....живущих собсвенными принципами,интересами,кругами общения,желаниями и мечтами....
Вина каждого из нас... - ...неотьемлимая часть всеобщей причины наставшей разлуки....
мы,казалось бы и рядом......но НАС нет.....МЫ умерли..морально и психологически...еще несколько месяцев назад......
многое пережито НАМИ....то,что не забыть никогда.....
а ведь помните..дни,проведенные на возвышении?=))"нашу компанию"?))тетради,исписанные словами "АФФТАРИТЕТЫ"))бутылки "прайма" выпитого возле 312 школы....первые выкуренные сигареты.....и еще много того,чего уже не вернуть?........
каждый из нас изменился....каждый стремится быть личностью....каждый....каждый....каждый....теперь никто не задумывается об окружающих....собственные интересы превыше всего....и от этого никуда не убежать......обреченное на эгоизм будущее можно изменить лишь совместными усилиями......
а что я могу об этом говорить , если даже себя изменить не могу???....
я боюсь саму себя....я не хочу такой быть...я стремлюсь быть той,кем не есть на самом деле....и ненавижу себя за это....
ненавижу за то,что могу причинить людям боль.....и за то что не в моих силах изменить хотя бы настоящее.......
Прошедшего уже не вернуть.....память о былых событиях останется лишь на фото....
Так давайте же сохраним ее в форме счастливых воспоминаний о совместном прошлом.....о первой чистой и искренней Дружбе....Дружбе с большой буквы.....
О том....что связывало нас всех вместе.....и внезапно оборвалось.......

***

Холодные губы...бледное лицо....истерические рыдания...последний поцелуй на прощание....невозможность возврата событий.....
уже не попросить прощения.....ты никогда меня не простишь....и не узнаешь , как я любила тебя....больно...больно от того, что не говорила тебе этого.....и больше никогда не скажу.....
не увижу твой радостный взгляд при встрече....не услышу радостный голос....
я потеряла тебя.....потеряла навсегда....тебя не вернуть....и от этого самой хочется умереть....но сознание того, что жизнь продолжается....без тебя....останавливает....хочется вернуть все...сказать, как я люблю тебя....и попросить не уходить....
НИКОГДА НЕ ЗАБУДУ........
"идите.....она больше не встанет...."сквозь потоки слез....уугнетающе....больно слышать эти слова.....я только тогда осознала....что тебя уже не вернуть.....тебя больше нет.....ты исчезла из моей жизни безвозвратно....
укрытый цветами гроб....тьма незнакомых людей....которые плачут, осознавая последствия потери....твое бледное безжизненное лицо,которые не забыть никогда.....ты ушла вслед за ним....ровно через год...
ты не хотела бороться за жизнь....ты впустила в свою душу смерть прежде чем она завладела твоим телом......
ты ушла...и лишь ейчас я осознала важность твоего присутствия.....
ты была всем....
преодолевала жизненные препятсвия...слишком часто давая волю чувсвтвам....но у тебя не было желания жить...ровно год.....ты предвидела эту смерть.....и не смогла ей противостоять.....не хотела ей противостоять....
как вывод....
на твоем примере...я научилась ценить жизнь.....и бороться за нее до конца.....до победного конца.....
слёзы не вернут тебя....ничто не вернет....
лишь сердце юудет хранить память и теплые воспоминания....ведь о покойниках либо хорошо , либо никак....
прости за все...
я любила и буду лююить.....
до конца.......
пока душа не улетит в небо...
а тело не уйдет под землю.....
люблю....
прости.......

Когда отключается сознание, темнеет в глазах, ты проваливаешься в неизвестность, становиться страшно от того, что может случиться если никого не будет рядом.
Глупое начало дня обязано просто было закончиться так же глупо...возможно,даже печально....
Слезы лились сами собой....я даже не понимала их причины...возможно это сознание ничтожного существования в определенную минуту...возможно проявлние слабости....а может и просто возможность освободить душу от тяжелых воспоминаний и последствий неправильных действий.....
Хотелось оказаться с тобой ...хотя бы просто находиться рядом...
____________________________________________
Слишком поздно что-то менять.....
ведь проще научить человкеа новому, чем искоренить старое....а гордость останеться постоянной, последсвием которой часто становится безуспешный финал красивой истории....
и судить какого бы то ни было человека в праве только тот, кто видит и признает свои ошибки...а главное, делая все возможное, пытается их исправить....усовершенствовать себя....
и закрывая на все глаза ты не сделаешь лучше.....люди познают друг друга в ссорах....
я узнала себя......
только это уже не я.....я другая.....
я стала той, которую еще несколько месяцев назад презирала.....
и старания не приносят результата.....я все та же......но я боюсь такой остаться......

Ніби то гра пісмішок....жартів....дотепності....але тоді було зовсім не весело.....рідні вболівальники.....вигуки "Маски"..останні оцінки жюрі...ми були впевнені в перемозі....спочатку було просто здивування......а вже потім розчарування у цьому світі.....
........
так. ми програли....мабуть, були гірші....не хочу зараз казати ...що засудили.....чи ще щось.....ні.....треба програвати достойно....
просто.....відчуття неповноти життя...раніше...я знала...що в мене є щось....заради чого я стільки часу проводжу в школші....а зараз в мене його забрали....це маленька частинка життя.....яку не хотілось нікому давати...але іноді просто хотілося позбутися.....
та тільки зараз я зрозуміла в повній мірі що це для мене значить.....
я хочу цим жити....
.......................
все добре....але навіює сум майбутня...вже така близька розлука....
так...я ненавиджу свій клас.....є люди яких я просто терпіти не можу...але...ні все ж я їх люблю.....
(хоч і є там 2 паскуди які завжди все зіпсують...)
я не хочу їх втрачати...за ці 5 років....я дуже до вас звикла...народ....
давайте будемо тримати сніжинку на оффі=))
..............................
П.С....знову те саме=)))недороблені уроки))світ науки чекає на мене)))гг
пішло ботанити=)))усім надобраніч=)))