Дневники

Кричала у зрадливий простір вивернутих думок.
Благала ж повернути все назад.. лишити як було і я б пробачила. Та мене ніхто не послухав!
Мінус одне приниження.
Там у горі... в них на мене свої плани.
А в мене тут на вас свої! І що мені робити, як вони не співпадають?!
Швидше я заткну їм писки і робитиму свої справи, аніж вони мені тут.
Бо їм сюди далеко. А я можу просто сховатись від Неба.
Коли я побачу як сніг стає червоним на моїй долоні, ви визнаєте свою поразку.
Чуєте?!... Ні, не чуєте. В тому і є ваша помилка.
А в мене поки є літо.
І воно не з кращих.
Але в ньому є всі необхідні можливості.
Треба прошити своє серце червоним.
А очі залити кислотою.
Зав*язати чорним.
І доповзти.
До осені.
Навпомацки.
Простягнути свої цупкі пальці до твого горла.
І куди ти вже дінешся.
А я скажу:
"Це я прийшла по тебе... коханий"

Та, що знаходить втіху у самогубствах...

Збивається з неба солодка,
наче її не питали тікає з рук...
і вже не підпалиш...

Чекала. Між синім ранком і червоним півднем. Сховалась одна єдина мрія. Остання можливість. Окреслила синім пір*ям сонце у коло. І впала на розпечений брунатний асфальт.
Там роз*їхалися дороги.. розійшлися сліди шин у проекцію нескінченності і був чутний один єдиний звук. Він досі там лишився, заплутався у шиплячому листі і тихо помер. Ти втоптала його у бруд край дороги і прибила монетою. Та вже ніколи не повернешся, бо сіла не у той автобус. Твій мав переїхати кордон. А той розбився. Переплутала двері і замість нового життя вийшла в смерть. Все б нічого, але там не їздять машини. А твоя душа залишилась край дороги і блукатиме у напрямку півдня шукаючи свою зупинку і свій маршрут цілу вічність.
Можливо колись, один з автобусів, що помруть і не відлетять до авторемонтного раю під відлуння пісні "стеірвей ту хевен" приїде по тебе. І тоді, принаймні, ти не будеш шукати навмання дороги крізь вогке світло подорожніх ліхтарів і змерзлих голодних курв. В*їдеш в інші двері на інших колесах. Там вже важко буде помилитись. Бо у світі є свої закони. І якщо бутерброд намазати маслом з обох сторін, він впаде на той бік, де масло було шоколадне. Ну от. Дочекалась.